100 років тому Леніна розбив параліч

Зима 1921/22 року видалася важкою для Леніна — він страждав на запаморочення, іноді втрачав рівновагу. Стан погіршився важкими неврастенічними проявами та нав'язливостями. Іноді пацієнт навіть цікавився, чи не загрожує йому божевілля.

25 травня 1922 року Ленін пережив гострий напад прогресивного паралічу, який призвів до ослаблення правої руки та правої ноги, а також короткочасного розладу мови.

30 травня хворий Ленін зустрівся зі Сталіним. Зі спогадів сестри Леніна Марії Іллівни Ульянової: «Коли [Сталін] вийшов від І[льи]ча, то розповів мені та Бухаріну, що В. І. просив його доставити йому отруту. Сталін обіцяв. Вони поцілувалися з В. І., і Ст[алін] вийшов. Але потім, обговоривши разом, ми вирішили, що треба підбадьорити В. І., і Сталін повернувся до В. І. Він сказав, що, переговоривши з лікарями, переконався, що не все ще втрачено, і час виконати його прохання не настав. В. І. помітно повеселішав і погодився, хоч і сказав Сталіну: «Лукавите?».

Ленін залишається під наглядом лікарів у Горках протягом чотирьох місяців. У червні він пішов на виправлення, а 25 серпня було відзначено повне відновлення рухових функцій.

Самопочуття погіршилося в жовтні, а 20 листопада 1922-го відбувся останній публічний виступ Леніна. 13 грудня він пережив два важкі напади з повною втратою мовлення, а за кілька днів Політбюро ЦК РКП(б) призначає Сталіна відповідальним за дотримання Леніним лікарняного режиму.

З 12 березня 1923 року щоденно публікувалися бюлетені про здоров'я Леніна. У січні 1924 його стан різко погіршився, а 21 січня 1924 на 54 році життя, головний більшовик країни помер.

Раніше ми повідомляли, що лише 13% українців позитивно ставляться до Леніна.

На ілюстрації: Ленін під час хвороби. Підмосковні Гірки, 1923