60 років тому викрили легендарного агента MI-6, який працював на СРСР

Майбутній шпигун з'явився на світ в Роттердамі і був названий Георгом на честь англійського короля Георга V. Після смерті батька, Георга/Джорджа у віці 13 років відправили до Каїра, де на нього вплинув двоюрідний брат, марксист Анрі Куріель — згодом один із засновників компартії Єгипту.

У 1939 році юнак повернувся в Нідерланди, в роки війни брав участь в русі Опору, був заарештований. У 1943-му йому вдалося перебратися до Англії, де Блейка прийняли до Управління спеціальних операцій і зарахували в голландську секцію MI6. Тоді ж він почав самостійно вивчати російську мову, після чого продовжив навчання на мовних курсах в Кембриджі.

У 1948 році офіцера направили в британське посольство в Сеулі в якості резидента MI6 в Південній Кореї. На початку Корейської війни Блейк він був полонений комуністами, прочитав Маркса і в 1951-му за власною ініціативою почав безоплатно співпрацювати з радянською розвідкою як агент «Гомер».

Після звільнення вже подвійний агент Блейк повернувся в Лондон і продовжив службу в штаб-квартирі MI6 на посаді заступника директора відділу технічних операцій (секретного прослуховування за кордоном). Блейк передав в СРСР величезну кількість інформації про агентів MI6, завербованих в країнах соціалістичного табору і доповів в Москву про секретний тунель між Західним і Східним Берліном.

Після зради співробітника польської розвідки Міхала Голеневського, в 1961 році Джордж Блейк був заарештований і засуджений до 42 років ув'язнення.

Через п'ять років він організував свою втечу з в'язниці Уормвуд-Скрабс за допомогою ув'язнених Пета Поттла, Майкла Рендла і Шона Берка. Фінансував втечу відомий англійський режисер Тоні Річардсон. Поттл і Рендл були активістами руху проти ядерної зброї в Великобританії, а Берк — активістом ІРА.

Після втечі Рендл таємно перевіз Блейка через Ла-Манш в схованці в фургоні, нічним поромом до Бельгії, а потім доставив до кордону НДР. Зі Східної Німеччини Блейк був доставлений в СРСР, де отримав радянське громадянство. У Москві колишній агент консультував КДБ, кілька років працював перекладачем у видавництві «Прогрес», в 1974-му влаштувався в Відділ міжнародних відносин Інституту світової економіки, де займався Близьким Сходом.

Живучи в Москві на пенсію співробітника КДБ, Блейк залишався переконаним комуністом і відкидав звинувачення в зраді: «Мені немає в чому виправдовуватися ...Я допомагав тим, хто йде в авангарді прогресу!».

У 1990 році шпигун опублікував автобіографію «Іншого вибору немає». У 2006 році частково виграв в Європейському суді з прав людини справу проти Великобританії про невиплачений гонорар за видання автобіографії.

Напередодні свого 95-річчя Блейк виступив зі зверненням, в якому підкреслив, що зробив правильний вибір в житті. Подвійний агент був удостоєний безлічі радянських і російських нагород, включаючи Орден Леніна і Орден Червоного Прапора. Він помер 26 грудня 2020 року на 99-му році життя і був похований з військовими почестями на Троєкуровському кладовищі. 

На ілюстрації: Джордж Блейк з матір'ю після повернення до Британії з північнокорейського полону, 1953