80 років тому побачила світ перша радянська малолітражка

Кількість легкових автомобілів в 1930-і роки була в СРСР просто смішною — досить сказати, що в 1940-му році в Москві в особистому користуванні знаходилися всього 500 авто.

Щоб виправити ситуацію, на московському автомобільному заводі КІМ був створений відділ, де почали проектувати малолітражний автомобіль, що отримав назву КІМ-10. За основу було вирішено взяти Ford Prefect 1936 року. Це не було випадковістю — за ліцензією Ford і на заводах, побудованими інженерами цієї компанії, в Країні Рад давно випускали вантажівки.

Функціонально модель дуже нагадувала Prefect, але замість 4-дверного салону нове авто мало двоє дверей, зберігаючи при цьому певний рівень комфорту — передні сидіння стали роздільними, пасажирське крісло змінювало положення, інтер'єр облагородили сонцезахисними козирками, годинником і попільничкою на панелі приладів, «бардачком» і підлокітниками.

Дизайн кузова був багато в чому оригінальним і частково перегукувався з виглядом «радянського б'юіку» — представницьким лімузином ЗІС-101А. На американській фірмі Budd (тут же ліпили і ЗІС-101А) виготовили прес-форми, і там же відштамповали 500 пробних кузовів малолітражки.

13 червня 1939 року авторський колектив, який працював над проектом, був удостоєний премій і нагород.

В кінці квітня 1940 року було випущено перші КІМ-10, які на першотравневому параді йшли в колоні машин на Червоній площі. Все здавалося, йшло добре, але ...автомобіль не сподобався Сталіну своєю «дводверністю», та й заявленим технічним умовам (довжина і висота кузова і т.д.) машина не відповідала.

Тому незабаром (кажуть, теж за наполяганням Сталіна) був затверджений інший варіант кузова, що зовні нагадував Opel Kadett K38. До червня 1941 року планувалося налагодити виробництво 30 000 автомобілів КІМ-10-52 в рік, надалі наростивши випуск до 50 000 машин.

Поряд з цим, щоб не пропадати добру (500 кузовів вже доставили з США) заводу, як виняток, дозволили зібрати 250 седанів і 250 фаетонів, у відбракованому вождем варіанті. Збірка велася практично вручну, тому собівартість кожної машини з урахуванням загальних витрат на проект склала астрономічні 500 000 рублів. Для порівняння: дуже пристойна зарплата становила в ті роки 600-700 рублів на місяць.

Втім, це віртуальні цифри, оскільки КІМ-10 в продаж так і не надійшов, хоча 64 автомобілі розігрувалися в лотереї ТСОАВІАХІМа при заявленій вартості 7000 рублів.

Що стосується моделі, яка призначалася для серійного виробництва, то і їй не пощастило — повний цикл випробувань був завершений в червні 1941 року, а вже в жовтні завод був спішно евакуйований на Урал. Під час евакуації частина документації була загублена, а після війни випуск КІМ-10-52 не поновився, і лаври першої відносно масової радянської малолітражки дісталися «Москвича-400».

Максим Суханов, Lenta.UA

На ілюстрації: перша радянська малолітражка КІМ-10-50