Число жертв середньовічної чуми в Європі підрахували за допомогою палеоекології

Палеоекологи з мюнхенського Інституту Макса Планка за допомогою нового методу оцінили демографічні наслідки чорної смерті – пандемії чуми, що охопила Європу у 1346–1353 роках. Про це пише The Conversation.

За оцінками, що ґрунтувалися на текстах, написаних державними чи церковними чиновниками, а також іншими грамотними свідками подій, вважається, що пандемія охопила весь європейський континент та знищила від 30 до 50% населення. Проте за письмовими документами неможливо повною мірою оцінити наслідки морової виразки. У деяких країнах, таких як Італія чи Англія, те, що відбувалося, фіксували досить докладно, тоді як в інших, таких як Польща, існують лише невиразні підказки.

Автори нового дослідження звернулися до аналізу викопного пилку. Вони вивчили 1634 зразки пилку з 261 озера та водно-болотного угіддя у 19 європейських країнах. Результати показали, що наслідки пандемії були не настільки катастрофічними, як передбачалося.

Відкладення пилку дозволяють реконструювати місцевий ландшафт та його зміни із часом. Вони відображають, як розвивалося землекористування та сільське господарство у конкретному регіоні.

Дослідження показало, що в деяких регіонах у період пандемії сільське господарство справді було занедбано, що можна пов'язати лише з вимиранням населення – це Центральна Італія, Греція та Швеція. Але в інших регіонах, таких як Чехія та Каталонія, суттєвого зниження активності не спостерігалося. У низці країн вона навіть збільшилася.

«Це означає, що смертність від чорної смерті була ні загальної, ні універсально катастрофічною», – роблять висновок автори наукової роботи.

Те, що чума спустошувала європейські землі нерівномірно, цілком зрозуміло. Чума – це хвороба диких гризунів та їхніх бліх. Люди є випадковими переносниками, які зазвичай не здатні довго переносити хворобу.

На здатність чуми поширюватися населенням впливає низка чинників, як от:  спосіб життя людей, їхнє здоров'я та наявність супутніх захворювань, особливості довкілля та ландшафту, клімат, економічна діяльність (торгівля зерном дозволяла зараженим щурам подорожувати на далекі відстані).

Довідка lenta.ua

Чорна смерть - друга в історії пандемія чуми, пік якої припав на 1346-1353 роки, а повторні спалахи тривали аж до XIX століття. Жертвами морової виразки стали десятки мільйонів людей: за різними оцінками від хвороби загинуло від 30% до 60% населення Європи.

Фото: mozaweb.com