Чому фільм "28 років по тому", що вийшов у прокат, треба дивитися обов'язково в кінотеатрі

Фільми про зомбі зазвичай належать до категорії "В". Знаменитий режисер Денні Бойл (8 "Оскарів" за "Мільйонера з нетрів", включаючи нагороди за кращі фільм і режисуру) у "28 роках" спробував перенести свою стрічку в категорію "А" - і досяг часткового успіху.

Часткового - тому, що, скажімо так, "філософська частина" наприкінці фільму своєю пишномовністю на порожньому місці справляє враження пародії. Втім, коли глядач вже мріє про те, щоб весь цей псевдофілософський несмак закінчився, Бойл раптом переходить до чистої води панку.

У всьому іншому, тобто до "філософської частини", фільм досить стандартний за сюжетом - зомбі обов'язково дуже багато, вони обов'язково швидко бігають (втім, тут є і повзаючі). Що нестандартно - така велика кількість крові, ран, плоті, що розривається і т.п., що вистачило б на кілька кілька фільмів.

Саме тому "28 років по тому" треба дивитися в кінотеатрі, де постійно відвертатися від величезного екрану не вийде. І тоді когось знудить, а комусь сподобається...

Фото: Вікіпедія