Держмитниця за рік домоглася успіху з переходом на цифровий алгоритм

150 тисяч користувачів за рік - таким був запит на статистичні дані щодо товарообігу на порталі бізнес-аналітики bi.customs.gov.ua, який Держмитслужба відкрила рік тому, в квітні 2020 року. Портал вперше надав можливість усім охочим безпосередньо працювати зі статистичними даними Митниці в зручному форматі і потрібною глибиною даних. Протягом року сервіс удосконалювався і дозволяв працювати з дедалі більшим обсягом даних, передає прес-центр Державної митної служби.

BI (Business Intelligence) - це сервіс збору і аналізу даних по заданих параметрах. Завдяки BI можна дізнатися всю митну статистику по товарообігу і платежах. ВІ вивела у вільний доступ дані про розмір надходжень до держбюджету від митниці, імпорт, експорт, сальдо товарообігу, обсяги оподаткованого імпорту по всіх групах товарів і по будь-якою країною, обсяги імпорту та експорту товарів в різних розрізах тощо. Обсяги товарів, які Україна купує або продає за кордон, можна побачити не тільки в валюті (гривні або доларі), а всього за 26 одиницями виміру.

Портал був розроблений на базі Qlik Analytics Platform. Проект став можливим завдяки підтримці Програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України» та Програми ЄС з підтримки управління державними фінансами (EU4PFM).

За словами Володимира Чугая, експерта EU4PFM, «запит на дані статистики Митниці є прогнозовано високим».

"Раніше дані формально теж були доступні, але в таблицях в word, pdf, xls. Це вимагало днів / тижнів ручної їх підготовки, до того ж оголошувалися вони з затримкою на 10-45 днів. Зараз публічні дані за 2017-2021 роки викладаються онлайн , в зручній для аналізу формі. Це дозволяє бізнесу будувати точні і юридично обґрунтовані прогнози середньої ціни товару і митних платежів, логістичні канали, робити аналіз структури і обсягу товарного ринку, тенденцій з різних розрізів», - зазначає експерт.

Євген Єнтіс, заступник голови Державної митної служби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, зазначив, що BI є важливим аналітичним інструментом не тільки для бізнесу, але і для Держмитслужби та інших державних органів влади. Крім загальнодоступною публічної складової BI, працює також і внутрішня, яка містить інформацію і інструменти, які дозволяють істотно швидше і ефективніше здійснювати поточну моніторингову, таргетинг, аналітичну і звітну роботу.

Як повідомив Євген Єнтіс, «наступний крок у відкритті Держмитслужбою даних - оприлюднення знеособлених митних декларацій по імпортно-експортних операцій в машино-читабельному вигляді, і ІТ рішення для цього вже розроблені». У той же час, зазначив він, «цей крок буде можливим після прийняття нормативно-правових актів, які врегулюють питання порядку публікації таких даних». «Цих актів ми очікуємо вже майже рік», - додав він.

Як відомо, реформа митниці передбачає впровадження нових ІТ рішень для модернізації сервісів і процесів її роботи - ІТ трансформацію. IT трансформація Митниці передбачає 6 головних напрямків: «Єдине вікно», «Митний контроль та оформлення», «Публічна звітність та аналітика», «Розумний пункт пропуску», «Кібербезпека», «Гармонізація з ЄС». Ці напрямки також складовими проекту «е-Митниця» - одного з проектів цифровізації, передбачених Постановою Кабінету Міністрів. Реалізувати їх передбачається до кінця 2022 року.

Запуск і підтримку сервісів відкритих даних Держмитслужби передбачено напрямом «Публічна звітність та аналітика». Крім того, напрямок передбачає: розширення функціоналу карти митної інфраструктури, впровадження калькулятора розрахунку митних платежів і онлайн інструменту визначення коду УКТ ЗЕД, автоматизацію внутрішньої звітності Митниці, впровадження аналітичного інструменту пошуку аномалій і митного контролю.

Фото: прес-центр Державної митної служби