Директор Венеціанського кінофестивалю розповів про його програму і про те, чому фільми стали такими довгими

Як ми вже не раз розповідали, що хоча все у світі змінюється (у світі кіно - у тому числі), довгі роки в трійці найпрестижніших світових кінофестивалів (Канни, Венеція, Західний Берлін) венеціанський вважався "артхаусним", західноберлінський - найпролітичнішим, а канський - "зірковим".

Проте зараз, схоже, Венеція "по зіркам" виходить на перший план. Як пише Deadline, починаючи інтерв'ю з незмінним директором Мостри, "навіть за високими стандартами Венеції зірковий склад у 2025 році, можливо, досяг історичного максимуму: від Джорджа Клуні до Джулії Робертс, від Ідріса Ельби до Джейкоба Елорді, від Кейт Бланшетт до Емілі.

Альберто Барбера і сам визнав в інтерв'ю, з яким можна ознайомитися за посиланням вище, що "я дуже щасливий, тому що мені вдалося отримати більшість фільмів, які я хотів". Однак перелік змісту цих фільмів у його вустах трохи схожий на рекламну анотацію, тому ми вирішили його пропустити.

А ось що здалося нам цікавим, то це гіпотеза Барбера (а він, безперечно, один із провідних світових експертів у галузі архауса). чому фільми відомих режисерів стали такими довгими, що це вже дратує глядачів.

Барбера відповідає, що згоден: "Так, наприкінці наших відбіркових показів ми часто говоримо, що фільм хороший, але був би ще кращим, ставши на 10-20 хвилин коротшим. Що стосується причини, то, можливо, це якась реакція на телебачення. Кінорежисери, можливо, звикли дивитись довгі та успішні серіали і тому відчувають необхідність відтворювати цей довгий сюжет. Вони також можуть відчувати тиск, пов'язаний із необхідністю зробити свій фільм «подією», зробити його «справжнім досвідом великого екрану», що вони прирівнюють до більш тривалого показу".

Це - цікаве міркування, тим більше, якщо врахувати, що деякі такі фільми (наприклад, "Вбивці квіткової повні" Скорсезе, що триває 3 години 26 хвилин), реально відповідають за довжиною міні-серіалу.

Фото: la biennale di venezia