Єврейська громада Аргентини розкололася через «прихильника нацистів» на новій банкноті

Аргентинське відділення Центру Симона Візенталя і Музей Голокосту звинуватили батька-засновника системи громадської охорони здоров'я Аргентини в профашистських настроях, — пише Олександр Файнштейн на сайті «Хадашот».

Парасолькове об'єднання Delegación de Asociaciones Israelitas Argentinas утрималося від коментарів, а їх одноплемінники з Llamamiento Argentino Judio навіть виступили на захист д-ра Каррільо.

Хто ж він, людина, що розколола найбільшу єврейську громаду Латинської Америки?

У 1929 році Рамон Каррільо як найкращий студент закінчив із золотою медаллю медичний факультет університету Буенос-Айреса. Два роки стажувався в галузі нейрохірургії в Європі, працюючи в клініках Амстердама, Парижа і Берліна.

У 1937-му молодий лікар тяжко захворів і був врятований колегою — одеським євреєм Соломоном Чичельницьким, що іммігрував до Аргентини на початку XX століття. Доктор і пацієнт стали близькими друзями і соратниками, під час перебування Каррільо міністром Чичельницький займав пост генерального директора Національної служби розширення лікарень.

Сам Каррільо був призначений в кінці 1930-х завідувачем відділення нейрохірургії в Центральному військовому госпіталі, а в 1942-му у віці 36 років очолив кафедру нейрохірургії у Медичній школі Університету Буенос-Айреса.

У роки роботи у військовому госпіталі він знайомиться з цікавим пацієнтом — полковником Хуаном Пероном, який у 1946-му буде обраний президентом Аргентини. Голова держави призначив Рамона державним секретарем у справах охорони здоров'я, а 11 березня 1949 року доктор приймає присягу в якості першого міністра охорони здоров'я країни.

Його перебування на посаді ознаменовано небаченими досягненнями — міністр збільшив число лікарняних ліжок із 66 300 у 1946 році до 132 000 у 1954-му, за два роки практично ліквідував малярію, висипний тиф і сифіліс, побудував 234 безкоштовні державні лікарні, майже вчетверо знизив смертність від туберкульозу, і вдвічі — дитячу смертність.

Д-ра Каррільо справедливо вважають архітектором сучасної системи охорони здоров'я Аргентини, його ім'я було присвоєно безлічі лікарень і медичних установ.

Дехто докоряє міністра антисемітизмом, але відомий ізраїльський історик, віце-президент Тель-Авівського університету, екс-президент Латиноамериканської асоціації єврейських досліджень д-ра Раанан Рейн дотримується іншої думки.

На самому початку 1930-х, пише Рейн, молодий аргентинський лікар відвідав Німеччину, залишившись під сильним враженням від промов лідера НСДАП. Але таке ж враження вони справляли тоді на мільйони людей у вільному світі, котрі ще не знали, до чого призведе націонал-соціалізм. Навіть Вінстон Черчілль в 1935-му (!) році розхвалював у своїй статті «мужність, завзятість і енергію» фюрера. Навряд чи на цій підставі можна зарахувати британського прем'єра до прихильників Гітлера.

Про ставлення Каррільо до євреїв свідчить не лише багаторічна дружба з Соломоном Чичельницьким, а й подарунок, піднесений аргентинському колезі міністром охорони здоров'я Ізраїлю Йосефом Серліним в 1954 році. Фото цієї пам'ятної таблички виставив у своєму Твіттері онук Каррільо.

При цьому, в біографії нейрохірурга є епізод, що кидає тінь на його діяльність. Після війни він сприяв в'їзду до Аргентини офіцера СС данського походження Карла Петера Ваерне, який експериментував з гормонами в Бухенвальді, намагаючись «вилікувати» ув'язнених пацієнтів від гомосексуальності. В результаті цих нелюдських дослідів померли 13 в'язнів, що не завадило лікарю-нацисту продовжити кар'єру в Аргентині, де він і помер в 1965 році, так і не поставши перед судом.

Ця історія, як і захоплення Каррільо модною на початку XX століття євгенікою, безумовно, не роблять йому честі. Тому і Центр Візенталя, і інші критики (в тому числі, посол Великобританії) дизайну нових банкнот мають право на обурення.

Разом з тим внесок цієї, прожившої усього 50 років і помершої у злиднях людини в створення національної системи охорони здоров'я важко переоцінити, що розуміють і в єврейській громаді Аргентини.