Головний пшик НАБУ: чим закінчилася найгучніша справа Ситника

«Рюкзаки Авакова», як і «Шаурма Зеленського», давно стали мемами в політичному житті країни. Тим не менш, якщо з шаурмою все гранично зрозуміло - новоспечений президент тоді максимально демонстрував свою близькість до народу, то з рюкзаками історія виявилася настільки заплутаною, що її деталі та таємниця стають зрозумілими тільки зараз, більш ніж через 6 років після початку справи.

Спочатку варто нагадати коротку фабулу справи – МВС закупило рюкзаки нібито за завищеними цінами. Було відкрито кримінальну справу, яка з Генпрокуратури плавно перекочувала до НАБУ. Згодом суд поставив у цьому жирну точку, довівши законність дій чиновників і притягнувши до відповідальності постачальника за невідповідність у деталях фурнітури тих самих рюкзаків. Іншими словами, бюджетні гроші витрачені законно – рюкзаки експлуатуються у підрозділах МВС за прямим призначенням.

Проте в цій історії є цікаві нюанси, які демонструють масштаб протистояння, яке тоді відбувалося. Справа в тому, що останнім часом в соцмережах з'являються фрагменти різної інформації про те, хто займався розробкою рюкзаків. І навіщо це робилося. Наприклад, на одному з ТГ-каналів з'явилася інформація, що екс-заступник голови СБУ Юрій Артюхов доручив відкрити оперативну справу № 808, за якою у заступника міністра МВС Сергія Чеботаря встановили прослуховування. Пишуть, що її організував колишній підлеглий Артюхова у львівській управі СБУ, нині покійний Василь Пісний — на той час начальник Департаменту БЕЗ.

Так з'явився запис розмови про рюкзаки, яку злили щойно створеному НАБУ. Хто і нащо вирішив посилити нове бюро? Варто повернутися у 2016 рік, коли наростало протистояння між Порошенком і тодішнім міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

Як розповідав своїм соратникам та друзям сам Артюхов, саме екс-президент просив «конторських» взятися за Авакова. Тільки біда – справа не «танцювала». І тоді затанцювали ті, хто відповідав за операцію. У червні за звинуваченнями у корупції прибрали самого Артюхова. Потім черга дійшла до НАБУ – детектива, який займався справою рюкзаків, перевели до Львова. І це при тому, що Порошенко та Ситник зберігали дружні стосунки – і останній навіть приїжджав ночами до «першого» у гості до Козина, що під Києвом.

Тоді Ситник, за задумом Порошенка, мав зіграти важливу роль спойлера Авакова. Це мало статися якраз перед визитом до США. Все це закінчилося провалом – як, власне, і всі дії НАБУ та Ситника.

В результаті, Порошенко у 2019 році провалив президентські вибори, Ситник хоч і всидів, фактично весь цей час відбуває номер. Більше жодної по-справжньому гучної справи за ці роки він не мав. Формально у звітах пишуть про справи на мільярди. Фактично ж йдеться про «пшики» - більшість цих численних справ не доведено до суду, а ті, що доведені, розвалюються там із оглушливим гуркотом.

Повноваження Ситника закінчуються вже наступного року. Цілком очевидно, що жодних шансів у нинішнього голови НАБУ залишитися на посаді немає. Незважаючи на підтримку, «продати» Ситника як успішного керівника правоохоронного органу не під силу нікому – навіть Шабуніну. Після закінчення його каденції буде відкрито аферу з дискредитації Чеботаря та Авакова, і відповідати за всіма своїми витівками доведеться Ситнику та Порошенку перед судом.