Грозний РНБО і спокійний Фірташ

Після того, як Офісу президента шляхом санкціонування і потужної пропаганди вдалося призупинити бурхливу політичну діяльність лідера ОПЗЖ Медведчука, Зеленський був упевнений, що лояльна частина цієї партії піде на щільний контакт і підкоритися волі президента. Дійсно, частина депутатів Верховної ради від ОПЗЖ стала демонструвати співпрацю і зближення з планами і бажаннями президента, але остаточний контроль за партією і частково фракцією залишився за віденським «в'язнем совісті» Фірташем, який завжди фінансував цю партію. Ось чому РНБО, під виглядом боротьби з російським впливом на економіку України, прийняв повний пакет санкцій проти бізнесу Фірташа. А загроза економічного саботажу газових кампаній Фірташа в Україні - це вже другий, прихований мотив в рішеннях РНБО.

Важко розраховувати, що це грізне рішення РНБО якось сильно зіпсує настрій Фірташа. Якщо він у Відні не боїться санкцій США проти себе, то тим більше він не боїться санкцій РНБО проти свого бізнесу.

Досвід тиску Офісу президента і РНБО проти Медведчука і Порошенко показує, що олігархи досить швидко, як правило, відбуваються легким переляком. Точно так буде і у випадку з санкціями проти Фірташа. Тим більше що спостерігається тенденція знецінення та згасання ефективності діяльності РНБО. Як і у випадку з первісною, бурхливою, «турбулентною» діяльністю Верховної Ради, в діяльності РНБО після "бурі і натиску" починається заспокійливий період, - проявлятися дрібнотем'я і монотонність загроз і санкцій. РНБО більше подобається бути репресивним органом, ніж мотором реформації України.

Зараз лобісти Фірташа будуть шукати в Офісі президента Зеленського способи нейтралізації рішень РНБО і доб'ються свого. Покричать і заспокояться, як любить говорити один відомий персонаж з фракції "слуг народу" у Верховній Раді. Це стосується чиновників Офісу президента, точно так, як і громадській думці. І ті, і інші швидко втрачають інтерес і переключаються на новий політичний фокус, відосік, анонс грізної події або президентську ініціативу.

І справа не в силі Медведчука, Фірташа чи Порошенка (Коломойський поза обговоренням й інтересом Офісу президента), а в політичній слабкості президента Зеленського, який більше говорить, ніж робить, не підозрюючи про негативні і позитивні наслідки своїх дій. Добре видно, що у Зеленського немає чітких уявлень, що далі робити з тим чи іншим олігархом. Тим більше він не підозрює, що олігархи можуть з ним зробити і, як люто вони будуть чинити опір в боротьбі за свій вплив, владу і багатство.

Джерело:Facebook