Ілюзорна ідилія: як у Берліні шукали мир та чи знайшли

Зустріч спецпосланця президента США Стівена Віткоффа і зятя Трампа Джареда Кушнера з великою групою європейських лідерів, а також з керівництвом ЄС і НАТО і президентом Зеленським завершила дводенний переговорний раунд у німецькій столиці з урегулювання німецької столиці.

Дуже показово, що про повний склад учасників фінальної зустрічі стало відомо лише вранці в понеділок. Спочатку передбачалося, що в контактах з делегаціями України та США візьмуть участь лідери Великобританії, Франції та Німеччини, проте приймаюча сторона фактично була змушена в турборежимі переписувати програму переговорів, враховуючи, що охочих взяти в них участь виявилося на порядок більше. У підсумку в довгому списку приєдналися до британського прем'єра Кіра Стармера, французького президента Емманюеля Макрона і господаря зустрічі німецького канцлера Фрідріха Мерца на фінальній зустрічі з делегаціями України і Сполучених Штатів опинилися президент Фінляндії Олександр Тубб Данії, Нідерландів, Швеції, Норвегії, голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн, голова Європейської ради Антоніу Кошта та генсек НАТО Марк Рютте.

Слід окремо відзначити, що до 15 грудня в такому представницькому складі західні союзники обговорювали путінську «СВО» 18 серпня – саме після зустрічі Трампа з кремлівським диктатором на Алясці, коли «на вогник» до Білого дому разом із Володимиром Зеленським прибув значний євроатлантичний десант. До речі, невдовзі після цього Вашингтон звернув підготовку до саміту по лінії Трамп-Путін у Будапешті і мирно-переговорний процес було поставлено більш ніж тривалу паузу. Нинішня ж берлінська переговорна «відлига» тим часом виявилася з одного боку - яскраво-представницькою, з іншого - документально порожньою.

Як зазначає, посилаючись на свої джерела Bild, пункти так званого мирного плану Трампа про проведення виборів та відмову від вступу до НАТО «Україна готова прийняти за певних обставин». А ось вивести свої війська з контрольованої ним території Донбасу Київ навідріз відмовляється.

Версію про вкрай складні переговори Києва та Вашингтона підтверджують джерела The Wall Street Journal. За словами співрозмовників видання, американська сторона «схоже, не бажає йти на компроміс» щодо проекту мирної угоди. При цьому Вашингтон наполягає на якнайшвидшому ухваленні рішення, враховуючи прагнення президента Трампа досягти конкретного результату до католицького та протестантського Різдва 25 грудня, у той час як президент Зеленський і його союзники закликають не поспішати, враховуючи «суттєві розбіжності, які необхідно врегулювати». Як зазначає газета, за деякими пунктами мирного плану досягнуто згоди - зокрема, щодо обмеження чисельності ЗСУ до 800 тис., проте Україна продовжує відкидати вимогу Білого дому залишити території Донбасу, які під контролем своїх Збройних сил. «Європейські та українські офіційні особи хочуть отримати конкретну відповідь, що почнуть США, якщо Росія порушить мирну угоду і знову нападе на Україну, але відповіді поки що немає», - резюмує WSJ.

Як би там не було, після закінчення другого раунду переговорів з американцями голова РНБО Рустем Умеров зазначив, що «за останні два дні українсько-американські переговори були конструктивними та продуктивними, досягнуто реального прогресу», закликавши не піддаватися на чутки у ЗМІ, де зараз звучить «багато шуму та анонімних спекуляцій». Такий заклик висловив увечері 15 грудня і заступник глави вітчизняного МЗС Сергій Кислиця. «Перебуваючи в одній переговорній кімнаті з Кушнером і Віткоффом другий день поспіль, я б сказав, що теорії змови, що розповсюджуються в інформпросторі, є хибними. Я позитивно вражений рівнем розуміння інтересів України та позиції американських партнерів», - заявив пан Кислица. - «Кожна команда уважно слухає одна одну. Позиція України дуже зрозуміла. Анонімні джерела неправдиві». Тим часом, що саме з можливих спекуляцій у ЗМІ відповідає дійсності, ні Умеров, ні Кислица не уточнили.

Після фінального українсько-американського переговорного саміту, делегації двох країн провели зустріч із вищезгаданими євролідерами, зокрема з канцлером Німеччини Мерцем, президентом Франції Макроном, прем'єр-міністром Італії Джорджею Мелоні, главами польського та британського урядів Туском і Стармером та багатьма іншими. А вже у ніч на вівторок, 16 грудня, віртуально до цієї компанії приєднався і Дональд Трамп. Нинішній господар Овального кабінету провів телефонну розмову з європейськими лідерами та президентом Зеленським. Говорячи про припинення російсько-української війни, як передає Sky News, американський лідер сказав, що «ми зараз ближче до цього, ніж будь-коли». За його словами, зараз Росія нібито теж прагне закінчити війну, проте «проблема в тому, що всі хочуть, щоби це закінчилося, а потім раптом не хочуть».

Вкрай оперативно на берлінські переговори відреагували на болотах. Так, путінський спікер Пєсков заявив, що Москва чекає від Вашингтона «детальну інформацію» про досягнуті домовленості, «від яких залежатиме перебіг українського врегулювання». «Президент Володимир Путін відкритий до миру, до серйозного миру, до серйозних рішень і абсолютно не відкритий для якихось хитрощів, націлених на затягування часу та створення штучних тимчасових перепочинків», - наголосив рупор Кремля. Відповідаючи на запитання роспропагандистів, чи вважають у РФ можливим дійти якоїсь узгодженої позиції щодо мирного врегулювання до Різдва 25 грудня, Пєсков констатував: «Я не беруся говорити про якісь терміни. Думаю, що це було б зараз найневдячнішою справою».

«У дипломатії є таке правило – якщо не домовилися щодо всіх пунктів, значить, не домовилися ні про що. Тому всі ці бравурні заяви Трампа-Уїткоффа про «серйозний прогрес» у переговорах з Україною лише спроба зробити гарну міну при поганій грі. Зеленський не збирається виводити ЗСУ з Донецької області, тому попереду на нас чекає ще не один раунд переговорів. І поки Україна контролюватиме хоч один квадратний метр на Донбасі, жодного толку з цих переговорів не буде», - зазначає політолог Максим Ялі.

Не має особливих ілюзій щодо мирно-дипломатичного треку і політолог Володимир Фесенко. Акцентувавши, що переговори в Берліні між Україною та США за участю європейських партнерів викликали нову хвилю інформаційно-політичного ажіотажу та суперечливі очікування перспектив завершення війни, експерт додав: «У результаті виникають конспірологічні версії. Хтось боїться «зради», а багато хто дуже сподівається, що ось-ось війна закінчиться. У будь-якому випадку, не варто чекати на диво. Так, з американцями ми можемо домовитись відсотків на дев'яносто з різних проблемних питань. Звісно, це у кращому випадку. Але в деяких дуже складних питаннях, насамперед про статус українських територій, анексованих Росією та виведення українських військ із Донбасу, я взагалі не бачу можливості для компромісу. Представники адміністрації Трампа (Уїткофф та Кушнер) вважають, що виведення українських військ призведе до завершення війни між Росією та Україною. Але це ілюзія. В Україні добре розуміють, що односторонні поступки агресору призведуть до нових ультиматумів з його боку. Слідом за Донбасом від нас вимагатимуть виведення українських військ із Херсона та Запоріжжя. Україна не погоджується, і не погоджуватиметься на виведення своїх військ із контрольованих територій. Тому питання про Донбас - це глухий кут у переговорному процесі. Відповідно, не варто чекати на якусь мирну угоду до Різдва і найближчим часом взагалі при тому, що переговори продовжаться».

Зараз головне питання, на переконання політолога, полягає в тому, що робитиме пан Трамп, коли зрозуміє, що переговори навряд чи призведуть до якнайшвидшого підписання мирної угоди.

«Найбільш ризикований сценарій для нас – продовження та посилення тиску на Україну з метою змусити нас до виконання російських вимог. Адміністрація Трампа вважає нас слабкішою стороною і вважає, що нас легше притиснути щодо згоди на поступки. Але це виглядатиме як пряме сприяння агресору та викличе критику навіть у США, зокрема й у Республіканській партії. Сценарій відновлення тиску на Росію також ймовірний – але меншою мірою, ніж тиск на нас. Найімовірніший сценарій - тиск на обидві сторони війни (з великим упором на нас), поступове зменшення кількості проблемних переговорних питань та зменшення ступеня їхньої гостроти. Власне це те, що американці роблять і зараз. У будь-якому разі реальний мирний процес залежатиме від готовності Росії до припинення війни. А щоб це сталося, потрібно, по-перше, зупинити ворога на фронті (або хоча б максимально уповільнити його просування), по-друге, продовжувати та посилювати міжнародний тиск на РФ», - резюмує Володимир Фесенко.