Інформаційний провал: чому у Зеленського нікому працювати зі ЗМІ

Півтора роки тому поява відомого актора і продюсера в президентському кріслі деякими аналітиками було розцінено з певним оптимізмом: мовляв, прийшли люди, здатні працювати з інформаційним полем і вміють знаходити підхід до ЗМІ. В цілому, для «Квартал 95» піар-робота завжди була одним з ключових напрямків. Але одна справа - шоу-бізнес, інше - топ-політика. Дуже скоро виявилося, що президент фактично не має реального медіа-забезпечення. Більш того, перший глава Офісу президента Андрій Богдан в принципі, був налаштований абсолютно деструктивно в даному питанні, часто критикуючи ЗМІ і заявляючи, що команді Зеленського не потрібні журналісти.

Після низки інформаційних провалів - у тому числі і з новорічним польотом президента в Оман - Богдана звільнили. Його місце зайняв Андрій Єрмак, який почав шукати собі лояльних людей. Вибір пав на політтехнолога Михайла Подоляка, який в квітні 2020 року став радником глави Офісу президента. Йому довірили вирішувати кризові медіа-ситуації: мовляв, у нього - дуже тісні зв'язки з журналістами. Правда, варто визнати, ставлення в медіа-тусовці до Подоляку за роки його роботи в Україні сформувалися, м'яко кажучи, неоднозначне. Не в останню чергу через його бекграунд.

Хто ж такий Михайло Подоляк? Уродженець України, він довгий час жив, навчався і працював журналістом в Білорусі. У 2004 році його депортували в Україну за публікацію статті про ймовірне поваленні «вічного» президента Білорусі Олександра Лукашенка. В Україні продовжив журналістську діяльність. Зокрема, він став головним редактором «Обозревателя». Як відзначали його колеги, Подоляк активно займався відбілюванням репутації «регіоналів» і наближених до них політиків і бізнесменів. В результаті, його клієнтами стали такі особистості як Юрій «Єнакіївський» Іванющенко, тодішній глава Київської міської державної адміністрації Олександр Попов та екс-нардеп Олександр Онищенко, який вже 4 роки ховається за межами України. Втім, ефект часто виходив зворотним. Наприклад, «Юру Єнакіївського» настільки демонізували, що він до сих пір залишається одним з головних символів режиму Януковича. До речі, разом з Подоляком «відмиванням» Іванющенка займався скандальний проросійський блогер Анатолій Шарій.

Також Подоляк працював на різних виборчих кампаніях. Приблизно з таким же успіхом. Особливо «яскравою» видалася виборча кампанія в 2015 році Сергія Думчева («Рух за реформи»). На білбордах руху Думчева красувався носоріг, а напис «Голосувати вдумчево» став мемом. Втім, всі ці креативні «штучки» не допомогли: Думчев зайняв лише восьме місце серед кандидатів у мери, його підтримали 3,92%, а його партія «Рух за реформи» - дев'яте. Її підтримали 3,14% киян. У 2015 році ЗМІ підрахували, що тільки на білборди «думчевці» заплатили приблизно 40 млн грн, а всього на передвиборну кампанію вони могли витратити від 90 до 100 млн грн. Тобто вартість одного голосу становила приблизно 30 тисяч гривень. Фантастичні цифри...

З відомих клієнтів також варто виділити екс-радника глави СБУ, голови правління групи компаній «ТЕКТ», (№106 в рейтингу 130 найбагатших людей України), Вадима Гриба, на той момент головного «укроповца» Геннадія Корбана і навіть «смотрящего» за Києвом Дениса Комарницького. Також Подоляк працював і в київському штабі «Блок Петра Порошенка»,

Варто зазначити, що коли півроку тому Подоляк опинився в оточенні Єрмака, блогери та журналісти взялися копатися в його минулому. Але був тільки один чоловік, який написав про майбутнє. І вгадав...

Таким собі провидцем виявився нардеп-«слуга» Олександр Дубинський. Відразу після призначення Подоляка, Дубинський в своєму Telegram-каналі опублікував фото двері одного з кабінетів в ОП з табличкою «Подоляк М.М.» і додав, що саме ця людина незабаром може замінити Кирила Тимошенка - заступника голови Офісу президента, який займався комунікаціями і інформпідтримки президента. Згодом так і сталося.

Чим займається в Офісі президента Подоляк зараз? Де-факто намагається домовитися з усіма центральними ЗМІ, щоб ті не критикували Зеленського. Або хоча б робили це - з повагою. Наскільки це виходить? Можливо, повага до Зеленському преса проявляє (як-не-як - президент), але щось зробити з масованої негативної хвилею в ЗМІ по відношенню до влади у головного політтехнолога Банкової явно не виходить...

Іван Сергієнко