Каннський кінофестиваль відкриється сьогодні нападом зомбі

Кожен великий міжнародний кінофестиваль це свого роду збірна солянка, в якій людині нелегко розібратися. Ось «зірки» пройшли по червоній (зеленій, ще який-небудь) доріжці, ось показали скандальний фільм режисера такого-то, ось з'явились перші прогнози про переможців - все зливається в одну строкату стрічку новин. Набагато простіше буде, якщо з самого початку усвідомити, що кожний великий кінофестиваль складається з чотирьох частин, адресованих різним цільовим аудиторіям різних ЗМІ.

Відкриття фестивалю та дефіле по доріжці, в даному випадку - червоній, це для світських новин. Сьогодні ми дізнаємось, хто як в Каннах був одягнений, хто постарів (зрозуміло, що за фактом постаріли все, але не по всіх видно), хто зробив пластичну операцію, хто спіткнувся, хто влаштував шоу, як, наприклад, в разі, коли кілька актрис, протестуючи проти обов'язкових в Каннах на відкритті високих каблуків, пройшли частину червоної доріжки босоніж, і т.д.

Конкурсна і всі інші (а про решту зазвичай пишуть мало, хоча в Каннах їх кілька, найпрестижніша після конкурсної - «Особливий погляд») програми - це для кінокритиків. Вони, переглядаючи фільми, писатимуть для своїх ЗМІ про те, хто на сьогодні вважається фаворитом, нагнітати інтригу і т.д. Каннам в цьому випадку, звичайно, є, чим похвалитися - по «хітам» це найсильніший кінофестиваль. Саме до нього зазвичай «зіркові» кінорежисери поспішають змонтувати свої фільми - як в цьому році, наприклад, було з Квентіном Тарантіно, «Одного разу в Голлівуді» якого включили до конкурсної програми в останній момент.

Цього року, до речі, по іменах конкурсна програма дуже сильна. Квентін Тарантіно, Педро Альмодовар, брати Дарденн, Кен Лоуч, Марко Белоккіо, Теренс Малік - це все живі класики (Белоккіо, наприклад, прогримів своїми скандальними «Кулаками в кишені» ще в 1965-му році, понад півстоліття тому). Плюс ще Джим Джармуш, іронічний зомбі-хоррор якого «Мертві не вмирають», про який писала Lenta.UA , стане фільмом відкриття фестивалю.

Найважливіша частина Каннського кінофестивалю, про яку преса пише зовсім мало - приурочений до фестивалю кіноринок Marché du Film, який вважається найбільшим в світі з аналогічних заходів. Якщо в конкурсну програму Канн входять зазвичай трохи менше двадцяти фільмів, то на кіноринку їх представлено тисячі. Причому не тільки фільми, але і проекти, під які шукають фінансування. Тому, до речі, і важливо, наприклад, хто переможе в конкурсній програмі в Каннах - вже через пару місяців назву цього фільму все, крім кінокритиків, забудуть, але для прокату його закуплять всі дистриб'ютори, які приїхали на кіноринок (якщо, звичайно, грошей вистачить).

Ну і, нарешті, є ще одна частина фестивалю - позаконкурсні покази. У Каннах вона залишається в тіні, але світова тенденція зараз така, що для кінофестивалів рангом нижче вона стає основною. По суті, це той же кінопрокат, тільки в обмеженому вигляді. Про це, до речі, розповідав в інтерв'ю Lenta.UA класик світового кінематографу Кшиштоф Зануссі.

Україна в цьому році буде представлена в Каннах в двох конкурсних програмах. У дуже престижній, як ми вже писали вище, програмі «Особливий погляд» - фільмом кримськотатарське режисера Нарімана Алієва «Додому», в програмі короткометражних фільмів - стрічкою «Анна» Декеля Беренсона, спільною роботою кінематографістів України, Ізраїлю та Великобританії.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Заставне фото: Film Post