Китай відмовив «Газпрому» в грошах

Новим «холодним душем» обернулися переговори про залучення китайського кредиту на будівництво найбільшого в Росії заводу з перероблення газу в Амурській області, повідомило видання Finanz.ru.

Амурський газопереробний завод (ГПЗ), який «Газпром» планує запустити в 2021 році, планували оплатити за рахунок проектного фінансування від китайського China Development Bank. Він повинен був виділити 70% вартості проекту, яку «Газпром» оцінює в $ 14 мільярдів. 

Але домовитися з банком, який управляється кабінетом міністрів КНР і перебуває в прямому підпорядкуванні в Держради – найвищого органу влади Китаю – не вдалося. Про цю невдачу, як повідомляє «Комерсант», розповів у кулуарах Європейської газової конференції у Відні голова фінансово-економічного департаменту "Газпрому" Олександр Іванніков. 

«Газпром» розраховував, що угода буде підписана в кінці минулого року. Але до листопада стало зрозуміло, що обговорення зайшло в глухий кут. Китайці «дуже тугі переговорники», скаржився Іванніков: вони «бачать ризики там, де навіть європейці не бачать». 

Добудовувати ГПЗ, де вже здійснено чверть усіх робіт, «Газпром» планує за рахунок бридж-кредиту терміном на два роки. 

Але такі позики, як правило, дорожчі за проектне фінансування. І, крім того, це рішення тимчасове: у будь-якому разі доведеться шукати йому заміну у формі довгострокового кредиту або випуску облігацій.

Залучити китайські гроші безпосередньо буде складно: виробництво КНР зав'язано на економіку США, тож Пекін не буде відкрито робити нічого, що спровокує нові кроки американців щодо китайських компаній, мита або санкцій. 

«Газпром», за словами Іваннікова, спробує домовитися із банками ЄС, однак поки гарантії європейських експортних агентств вдалося отримати лише на половину від необхідної суми – $ 7 мільярдів. 

Нагадаємо, Амурський ГПЗ став уже другим мегапроектом «Газпрому», відкинутим китайськими інвесторами. У 2015 році, нагадаємо, Пекін відмовився брати участь у фінансуванні газопроводу «Сила Сибіру», надавши російській компанії можливість самостійно оплатити укладання 2 тисяч кілометрів труб, по яких, згідно з проектом, з початку 2020-х у Китай буде постачати 38 млрд кубометрів газу на рік.

Відмовляючись від нових вкладень, китайські інвестори одночасно стрімко забирають старі: за даними ЦБ, з 2014 року загальний обсяг прямих інвестицій з Китаю в Росію зменшився майже на третину – з $ 4,542 до $ 3,184 мільярда. 

Як повідомляла Lenta.UA, на днях Стокгольмський арбітраж розпочав розгляд позову НАК «Нафтогаз України» до ПАТ «Газпром» з вимогою перегляду тарифу на транзит газу з березня 2018 року. Позовні вимоги до «Газпрому» оцінені в $12 мільярдів.