Лондон розслідує порушення прав людини в одній пострадянській країні

Розслідування буде присвячене арешту взимку цього року казахстанського журналіста та лідера незареєстрованої Демократичної партії Казахстану Жанболата Мамая, — повідомляє The Guardian. Опозиціонера було затримано після участі в масових протестах проти різкого зростання цін на пальне. Репресії, що послідували за мітингами, призвели до загибелі понад 200 людей в результаті подій, які отримали назву «Кривавий січень».

Лорд Макдональд звернувся до уряду Казахстану з проханням пояснити утримання Мамая під вартою та розпочав діалог з офіційними особами про організацію свого візиту. Є інформація, що деякі з найсерйозніших звинувачень проти опозиціонера можуть зняти.

Під час січневих заворушень президент Казахстану Токаєв назвав протестувальників терористами. Було затримано до 10 000 осіб, головним чином у столиці — Астані. Російські війська, що діють від імені ОДКБ, були відправлені до Астани, за словами Путіна, для запобігання інспірованій з-за кордону «кольоровій революції».

Читайте також: Столиці Казахстану повернули колишню назву.

22 листопада в країні відбудуться президентські вибори, на яких Токаєв балотуватиметься на другий термін. Парламентські вибори мають відбутися наступного року, але влада не хоче реєструвати низку опозиційних партій.

Раніше Мамай був заарештований за свою журналістську діяльність, він також стверджує, що його жорстоко били у в'язниці. 2017 року йому заборонили займатися журналістикою на три роки.

Відомий казахстанський юрист-правозахисник Євген Жовтіс зазначив, що учасники січневих протестів перейшли від економічних вимог до політичних, включаючи звільнення політичних в'язнів та зміцнення громадянських свобод. В ході заворушень загинуло 229 осіб, у тому числі 19 співробітників правоохоронних органів.

При цьому, за словами Жовтіса, у країні фактично заборонено реєстрацію опозиційних партій, що характеризує Казахстан як «імітаційну демократію».

Читайте також: Казахстан відмовився визнавати псевдореферендуми на окупованих територіях України.

На ілюстрації: Протестувальники на центральній площі Актобе, 4 січня 2022 року