Ми наздоженемо всіх ворогів

Коли ми брали 12 липня під Дементіївкою на Харківщині в полон атлета-спецназівця, уродженця, блядь, старого козацького міста Запоріжжя, 1989 р.н. Стасіка Трутнева з Мурманська: диверсанта-водолаза зі 140 загону спецназу ПДСС (підводні диверсійні сили та засоби) Північного Флоту ВМФ РФ з досвідом (3 роки тому) війни в Сирії, який отримав пробиту кулею грудину, дуже хотілося зробити йому боляче. Він був беззахисний, слабкий і дійшов би до праотців без цього ще за кілька годин.

Якими ж треба бути тваринами, щоби принижувати і катувати, і знищувати наших полонених. Так цинічно як у Оленівці азовців-героїв. Відповісте за все, мерзенні російські тварини. Тувинці, буряти - все горітимете в одному пекельному котлі. Я не поділяю вашу країну на нації, у вас немає націй, ви череда тварин, хай і різноманітних.

Проте я закликаю і благаю всіх солдатів і офіцерів ЗСУ та всіх Сил оборони України не знищувати, не катувати і не знущатися з полонених солдатів і офіцерів противника - як би вам праведно і не хотілося це робити особливо зараз. Я розумію: це швидко, і одразу - легко на душі. І це справедливо та зрозуміло. Але ці покидьки і сміття, хоч би як це було банально - потрібні нам, як повітря, якщо ми хочемо повернути тих наших, хто там у їхньому полоні, ще живий.

Бережіть полонених ворогів, стримуйте себе як би не було боляче і як би не хотілося їх убити...Ви, звичайно ж, маєте повне право на помсту, але пустивши кулю або встромивши ніж, або будь-яким ще способом, захочете знищити полоненого ворога - згадайте в останній момент: у вас перед очима повинен залишитися образ вашого друга, побратима, можливо, невідомого вам особисто, який поки що в полоні. Не знищуйте полонених росіян. Поки. Ми наздоженемо їх усіх. Поки житимемо. По совісті. По справедливості. Горіти вам у пеклі тварюки.