Названо п'ять головних провалів в роботі Київради VIII скликання

Депутати Київради VIII скликання не завершили ряд важливих для Києва реформ. Про це пише «Апостроф».

Генплан

Експерти закликали владу скласти чіткий документ, що регламентує забудову в столиці. Генеральний план Києва, прийнятий при Черновецькому в 2006 році, був розкритикований через відсутність контролюючих інструментів. Проект Генплану, представлений в грудні 2019 року, також отримав свою критику.

Відзначається, що об'єкти, будівництво яких заплановано у Генплані, Подільсько-Вигурівська лінія метро на Троєщину, аеропорт Рославичі між Обуховим і Васильковим, відкриття Подільсько-Воскресенського моста не мають достатньо фінансових ресурсів для їх реалізації.

Транспорт

Столична влада так і не змогла розробити комфортні транспортні розв'язки. При цьому експерти вказують, що для розробки схеми знадобляться мільйони з бюджету, а кошти окупляться за 10 років.

«Це суперечить сформованим фінансовим схемам столиці», - йдеться в матеріалі.

ПДФО

Податок на доходи фізосіб становить 50% від ПДФО країни, але в Бюджетному кодексі вказано, що лише 40% залишається в бюджеті Києва.

«У Києві будь-яка поломка транспортної системи - зупинка метро, закриття моста, веде до колапсу і втрат. Щоб підтримувати життєзабезпечення мегаполіса потрібно залишати 100% ПДФО в місцевому бюджеті. Це єдиний справедливий спосіб розподіляти податкові кошти жителів Києва », - зазначають автори.

Ініціатива внести зміни до Бюджетного кодексу провалилася, як і законопроект №2254, який був відправлений Комітетом на доопрацювання і не повернувся на повістку парламенту.

МАФи

Київські малі архітектурні форми - це прибутковий бізнес, і як вважають журналісти, «поки немає ні законодавчої, ні фінансової, ні політичної волі, щоб остаточно вирішити питання».

Інвестиції

У Києві проектам, до яких хочуть залучити інвесторів, не вистачає прозорості, навіть законодавчо.

«Для інвестора потрібно розуміння, скільки він вкладає і що отримує. Важливо, щоб механізм отримання грошей був повністю легальним. У випадку ж із столичними проектами, спонсор може отримати black box. Інвестор не завжди розуміє, звідки береться прибуток, насилу може підтвердити його законність. Для західного бізнесу, звідки і приходять інвестиції, питання прозорості є принциповим», - підкреслюють автори матеріалу.

Фото: Апостроф