Операція «Мідас»: яку тактику обрала Банкова і до чого це призведе

Про плани парламентаріїв найближчим часом розглянути звільнення міністрів юстиції Германа Галущенка та енергетики Світлани Грінчук практично синхронно повідомили нардеп від опозиційного «Голосу» Ярослав Железняк та речник провладної «Слуги народу» Юлія Палійчук.

«Питання звільнення двох корупціонерів з посади міністра юстиції та міністра енергетики стоїть першим на порядку денному 18 листопада», - зазначив Железняк. Водночас Палійчук наголосила: «Фракція «Слуга народу» поділяє позицію президента України Володимира Зеленського. Дані урядовці не можуть залишатися на посадах. Рішення про їхнє звільнення будуть ухвалені в найкоротші терміни, на найближчому пленарному засіданні. Ми підтримуємо дії, спрямовані на всебічну боротьбу із корупцією. Кожне порушення має отримати чітку юридичну відповідь, а вироки мають бути невідворотними».

Трохи згодом прем'єр-міністр Юлія Свириденко підтвердила, що вона справді внесла на розгляд депутатського корпусу ВР подання про звільнення з посад Галущенка та Грінчук. Незадовго до цього президент Зеленський, коментуючи корупційне розслідування з енергетики, заявив, що міністри Галущенко і Грінчук мають залишити посади, хоча обидва чиновники поки що навіть не підозрювані. При цьому, Галущенко та Грінчук, судячи з матеріалів слідства, перебувають у любовному зв'язку.

Тим часом у середу, 12 листопада, під час позачергового засідання Кабінет міністрів прийняв рішення здійснити подання до Ради національної безпеки і оборони (РНБО) щодо запровадження санкцій щодо фігурантів справи «Мідас» Тимура Міндіча та Олександра Цукермана, які виїхали з країни за добу до обшуків. Це, до речі, вже офіційно підтвердили у Держприкордонслужбі, заявивши, що Міндіч перетнув кордон на законних підставах як батько трьох дітей. Володимир Зеленський, до речі, превентивно заявив, що без жодних зволікань підпише указ про введення санкцій проти Міндіча та Цукермана після ухвалення рішення Радбезом. Що врешті і зробив...

Тим часом випливають нові та нові подробиці цього гучного у всіх сенсах корупційного кейсу. Ці деталі розкриває антикорупційна прокуратура та НАБУ на судах у міру запобігання фігурантам. До речі, двоє з них – Ігор Миронюк, він же «Рокет» та Дмитро Басов, його ж «Тенор» напередодні взято рішенням суду під варту. При цьому в НАБУ та САП недвозначно натякають, що, зрештою, корупційні сліди можуть призвести до Банкової. Зокрема, за інформацією слідства, президент телефонував на той момент міністру енергетики Галущенку після того, як Міндіч надіслав йому повідомлення. Галущенко запитав, що саме Міндіч написав президенту, той відповів: "Що Гера хоче з тобою поговорити". Також у плівках є фрагмент, коли Галущенко спілкується безпосередньо з главою держави, після чого консультується з Міндічем щодо координації подальших дій.

Як би там не було, наразі Володимир Зеленський намагається всіляко демонструвати, що він до цього не причетний, показувати підтримку боротьбі з корупцією та співпраці з антикорупційними структурами, відносини з якими насправді навіть із натяжкою важко назвати безхмарними. Але, як вважають експерти, навряд чи нинішній господар Банковий зможе так легко від цієї скандальної історії відмежуватися.

«За ці роки ми вже зрозуміли: головна комунікаційна стратегія Банкової зводиться до вирішення проблеми через створення іншої проблеми. Але рівень скандалу не дозволяє застосувати цю стратегію зараз. Головний наслідок усієї цієї історії полягає в тому, що в масовій свідомості з'явилися два антигерої (Міндіч та Галущенко), які персонально винні у тому, що у нас немає світла. Іншими словами, цей скандал вийшов за межі корупції і навіть заробляння на війні. З великою ймовірністю ми можемо говорити про те, що ця історія буде обов'язково піднята на міжнародний рівень», - зазначає політолог Вадим Денисенко.

Констатувавши, що на даний момент гранично складно спрогнозувати, чим усе закінчиться, експерт при цьому вказав на три вирішальні чинники: «Перший фактор: вдалі чи не вдалі (з погляду блекаутів) атаки росіян. Друге – рішення міжнародних партнерів допомогти чи не допомогти призупинити інформаційні кампанії всередині країни. Ну, і третій чинник: вдалі чи невдалі спроби Банкової створити нові інформаційні приводи, аби перебити тему Мідаса. Але ця історія почала жити власним життям і на кожному новому повороті у нас будуть нові точки біфуркації».

Тим часом «Радіо Свобода» опублікувало імена та фотографії всіх підозрюваних. Серед них – згаданий раніше Міндіч (на записах НАБУ позначений як «Карлсон»), колишній радник міністра енергетики Ігор Миронюк («Рокет»), виконавчий директор з безпеки «Енергоатому» Дмитро Басов («Тенор») та ще четверо учасників так званого бек-офісу з «легал» Ігор Фурсенко («Решик»), а також Леся Устименко та Людмила Зоріна.

Слідчі називають "Решика" бухгалтером бек-офісу - саме він на плівках говорив, що "носити коробку з грошима - таке собі задоволення". Фурсенко зареєстрований як приватний підприємець, який спеціалізується на консультуванні з питань інформатизації, а в телефонах інших фігурантів значиться як "Ігор, співробітник Михайла Цукермана". Леся Устименко, записана в контактах як фінансист Братів (Цукерманов - Ред.), займається дослідженням кон'юнктури ринку. У 2023 році вона придбала місце для паркування в будинку в центрі Києва, де, за даними НАБУ, і розташовувався бек-офіс. Ще одна учасниця корупційних схем навколо державного «Енергоатому» - Людмила Зоріна має статус ФОП із видом діяльності «консультування щодо комерційної діяльності та управління». П'ятеро підозрюваних затримано, ну, а Міндіч з Цукерманом, як уже говорилося вище, благополучно накивали п'ятами. Втім, за Устименка та Зоріну дуже швидко виплатили заставу.

Під час судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Миронюку («Рокет») прокурор САП зачитав деякі фрагменти діалогів фігурантів. З них випливає, що учасники схеми обговорювали навіть кадрові перестановки в уряді – зокрема кандидатури на посади міністрів та посла у США. Серед імен, що обговорювалися, фігурував і Герман Галущенко, який у наступний вівторок стовідсотково стане міністром з приставкою «екс» після відповідного голосування в Раді. Загалом, зважаючи на все, група Міндіча мала певний вплив і на урядові призначення. Чи можливо було провертати подібні кадрові штуки без відповідної відмашки Банкової - питання риторичне.

Ще один нюанс, озвучений нещодавно стороною слідства, вказує на спроби залучити до корупційних енергетичних схем заступник голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) з метою прикриття. Деякі медіа пишуть, що мова може йти про Сергія Синюка, який нібито попередив Міндіча про підготовку обшуків. Сам він це заперечує, однак у САП розпочато службове розслідування щодо цього епізоду.

На окрему увагу заслуговують гори грошових купюр зі штрих кодами та відмітками американських міст. За інформацією нардепа від опозиційного «Голосу» Ярослава Железняка, «зелені» могли надійти через націоналізований «Сенс Банк». За даними парламентаря, саме ця фінансова установа стала частиною корупційної мережі Міндіча, а у схемі могли брати участь голова правління Олексій Ступак, голова наглядової ради Микола Гладишенко та керівник служби безпеки Вадим Довжинець.

У ході перших судових слухань щодо «Мідасу» стало також відомо і про ймовірну причетність до схеми співробітників Держбюро розслідувань (ДБР). Зокрема, один із учасників на записах каже таке: «Ми домовимося так, що ми себе самі, а ДБРівці хай собі якісь 5% забирають. Тому що вони ходять, шукають ці гроші, шукають заробітку». Таким чином, як бачимо, вже на самому старті детективи НАБУ/САП намагаються продемонструвати, що в нашій історії «Енергоатому» тісно переплелися корупційні зв'язки не лише близьких до вищого керівництва держави персонажів, а й представників банківського та енергетичного секторів та навіть окремо взятих силових структур.