Письменнику-"принцу жахів" сьогодні виповнилося вісімдесят років

Король, як відомо, завжди один, проте принців може бути багато. Але в сучасній світовій літературі, де звання «короля жахів» багато десятиліть безроздільно належить Стівену Кінгу, «принц жахів» теж багато десятиліть лише один – Дін Кунц. І якби не Кінг, престол беззастережно належав би «старшому братові» (Кунц старший за Кінга на 2 роки).

При цьому Кунца не можна назвати "вічно другим" - у списку бестселерів The New York Times 14 його романів у твердій палітурці і 16 у м'якій посідали перше місце. Ще нещодавно вважалося, що за тиражами попереду Кінг - 400 млн екземплярів проти 250 млн у Кунца, але, за останніми даними, у Кунця вже 450 млн.

Втім, все залежить від того, як рахувати, оскільки Кунц у молодості через бідність писав під псевдонімами все, що продавалося, включаючи 30 еротичних романів. Ставши багатою людиною, Кунц викупив усі права на них для того, щоб заборонити перевидання одних та випустити у переробленому вигляді інші. Втім, другий варіант йому, зважаючи на все, швидко набрид.

Як вже було сказано, Кунц пише частіше й різноманітніше, якщо мати на увазі жанрову складову, Кінга, і він не має фірмового снобізму «короля» - мовляв, кожна його нова книга має бути подією у світі літератури. Можливо, це пішло від бідності ще в дитинстві, а потім у молодості, коли він змушений був, працюючи вчителем, писати ночами, поки дружина не сказала, що дає йому п'ять років, під час яких вона зароблятиме на них двох, а він має стати письменником. І Кунц виправдав довіру.

Відрізняє Кунца від Кінга ще й те, що "король жахів" написав свої перші найстрашніші і, треба визнати, найкращі романи, за його власним визнанням, під впливом алкоголю та шкідливих речовин, а Кунц черпав "натхнення" (якщо можна в даному випадку вжити це слово) у своєму дитинстві - алкоголіком і забіяком був його батько.

І, як написала ще в 90-ті роки автор його біографії, заснованої на інтерв'ю з самим Кунцем, психолог Кетрін Рамсленд багато сюжетів для своїх романів Кунц бере зі свого життя та життя своїх близьких. І ще – своїх улюблених собак.

Фото: Facebook