Півстоліття тому команда сміливців перетнула Атлантику на папірусному човні

Норвезький мандрівник Тур Хеєрдал став відомий ще в 1940-х роках, коли з невеликою командою перетнув на плоту «Кон-Тікі» Тихий океан. Так дослідник намагався довести, що предки полінезійців прийшли на острови Тихого океану з Південної Америки.

В кінці 1960-х він ініціював проект «Ра», покликаний продемонструвати, що стародавні єгиптяни могли здійснювати трансатлантичні переходи на вітрильних судах.

Перший човен «Ра», спроєктований за давньоєгипетськими зразками, був побудований в Чаді з ефіопського папірусу. Він вийшов в Атлантичний океан 25 травня 1969 року і провів в океані 56 діб, подолавши понад 5000 км. Однак, через вади корпусу, викликаного невеликим розходженням з єгипетською схемою, команда була змушена залишити судно.

Хеєрдал не зневірився, і доручив будівництво нового судна болівійським індіанцям з району озера Тітікака. У цьому регіоні досі будували човни, дуже схожі на ті, що були поширені в древньої Месопотамії та Єгипті. На вітрилі 12-метрової «Ра-II» красувалося сонце — символ бога Ра.

На борту були вісім членів команди з різних країн, включаючи молодого радянського лікаря Юрія Сенкевича. 17 травня 1970 року човен покинув порт марокканського міста Сафі і за 57 днів подолав 6100 кілометрів. 10 липня з щогли пролунав крик Нормана Бейкера: «Земля! Земля по правому борту! ». Це був острів Барбадос у Карибському морі.

Оскільки експедиція увінчалася успіхом, антропологи засумнівалися в старій теорії, яка стверджувала, що до Колумба у народів Середземномор'я не було контактів з Новим Світом.

Під час плавання члени експедиції переконалися, наскільки брудним став Атлантичний океан — на поверхні плавали згустки нафти. Це було донесено до чиновників ООН, і в 1972 році була прийнята заборона на зливи нафтових відходів у відкритому морі.

За результатами експедиції була видана книга, а документальний фільм про подорож був навіть номінований на «Оскар».

На ілюстрації: «Ра-II» під час плавання