Помер кінорежисер - співак небезпечної жіночої краси

Жан-Клод Бріссо народився і помер в Парижі і був справжнім парижанином, якими їх звик вважати весь світ, за своїм ставленням до життя. Викладаючи в школі, він зняв любительською камерою свій перший фільм, який сподобався метру французького кіно режисерові Еріку Ромеру, і той допоміг йому влаштуватись на телебачення. Потім Бріссо зробив стрічку, яку схвалили в журналі «Кайе дю сінема», де колись починали кінокритиками Жан-Люк Годар та Франсуа Трюффо. Але вона провалилася в прокаті. І тоді він знайшов свій шлях у кіно, треба сказати, досіть незвичний. 

З одного боку, Бріссо знімав артхаусні стрічки, які брали участь в Каннському і Берлінському кінофестивалях, і навіть отримав головний приз кінофестивалю в Локарно (див. заголовне фото). З іншого - робив фільми з сильним еротичним присмаком, ніколи, втім, не скочуючись у порнографію. А грішники в цих фільмах отримували в фіналі заслужене покарання.

У «Ангелах відплати», наприклад, таким грішником був головний герой-кінорежисер, який знімає еротичні фільми і використовує своє становище для того, щоб панувати над залежними від нього молодими актрисами. За чотири роки до цього Бріссо за аналогічні дії був засуджений до року позбавлення волі, тому цей фільм, який був показаний на Канському кінофестивалі, вважається частково біографічним.

У «Таємних пристрастях», навпаки, такий грішницею була юна красива дівчина, яка навчилася спокушати чоловіків, щоб використовувати їх в своїх цілях, при цьому абсолютно їх не шкодуючи. Однак і її в кінці фільму чекає кара: вона закохується в молодого власника банку, де вона працює, і потрапляє в дзеркальне відображення свій ситуації - тепер уже він використовує її, зовсім не люблячи.

Цікаво, що в обох цих фільмах Бріссо використовує містичні мотиви, які підсилюють тему «злочину і покарання». У «Таємних пристрастях» молодий власник банку виявляється мало не земним втіленням диявола, а в «Ангелах відплати» в фіналі фільму з'являються ці самі, в буквальному сенсі слова, ангели, щоб забрати грішника в пекло.

Бріссо cнімал еротичні сцени з чисто французькою витонченістю. Але був (у всякому разі - в своїх фільмах) проти того, щоб хтось використовував любов для того, щоб панувати над оточуючими. І таким чином кінорежисер, який любив еротику, виявився моралістом.

Заголовне фото: La Croix