Помер знаменитий сербський кінорежисер

Горан Паскалевич, як в той час багато інших режисери колишньої Югославії, навчався «на кінорежисера» у празькій FAMU. (Абревіатура розшифровується як «академія музичних мистецтв», але там був свій кінофакультет, на якому вчилися багато майбутніх відомих режисерів з різних країн). У 1968-му році, коли Чехословаччина була окупована військами країн Варшавського договору, повернувся до Сербії. При цьому треба розуміти, що Югославія в цілому, була тоді соціалістичною країною лише в економіці (та й то зі своєю специфікою) та політиці (і теж зі своєю специфікою, бо Югославія відносила сама себе до так званих «неприєднаних країн», таких, наприклад, як Індія). У місцевому ж кіно тоді була майже повна свобода. Зокрема, розцвіла еротика - Югославія, що привертала іноземних туристів поєднанням італійського клімату і дешевизни місцевої валюти, приймала багато тисяч туристів із Західної Європи, які приїздили на місцеві нудистські морські курорти.

Так що Паскалевич, про смерть якого повідомляє сьогодні The Hollywood Reporer , в принципі, міг знімати багато з того, що хотів. І знімав - від ліричних комедій до похмурих трагедій. Еротика, на відміну від специфічно знаменитого на Заході югославського кінорежисера тих років Душана Макавєєва, його не приваблювала, так що його фільми брали участь в конкурсних програмах всіх трьох найпрестижніших світових кінофестивалів у Каннах, Венеції та Берліні (тоді ще Західному Берліні). 

І все-таки цього йому було мало, і Паскалевич в 1992-му році разом з дружиною емігрував до Парижа, де згодом отримав французьке громадянство. Правда, в 1998-му році він повернувся до Сербії, щоб зняти свій найвідоміший фільм похмурий трагіфапрс «Порохова бочка» ( «Кабаре Балкани»), дія якого відбувається протягом одного вечора, поєднуючи разом історії різних людей, на вулицях Белграда. Сенс «Порохової бочки» найкраще передає репліка одного з персонажів, звернена до приятеля, що давно виїхав за кордон, а зараз повернувся в Белград: «Ти все зіпсував, повернувшись, а я все зіпсував, залишившись».

Однак потім Паскалевич знову став, скажімо так, «громадянином світу», знімаючи художні фільми з самої різною національною специфікою, від ірландської до індійської. Про рівень його міжнародного визнання говорить той факт, що в 2008-му році він був нагороджений французьким орденом мистецтв і літератури, а в Нью-Йорку в музеї сучасного мистецтва пройшла ретроспектива його фільмів.

Фото: Pinterest