Про футболки збірної і Кремль

Раніше не доходили руки, то скажу тепер. Френди раділи, що запоребрикових публічних осіб штормить і штирить від форми нашої футбольної збірної. Друзі, попри всю мою повагу, ви, даруйте, наївні. Наразі ми є свідками чергової інформаційно-психологічної операції, спрямованої, насамперед, на внутрішньоросійську аудиторію. Якій вкотре втлумачують три прості тези:

1. Україна - фашистська держава. Ворожа, ясна річ, Росії.

2. Європа (зокрема, її спортивні структури) підтримують Україну - а інакше й бути не може, бо Європа - батьківщина фашизму, й вона завжди приязно ставиться до тих, хто проти Росії. Хоч би й фашистів.

3. Дискваліфікація російських спортсменів - не просто недружній жест, це акт агресії. Відомо ж бо, всі вживають допінг - але під санкціями опинились саме росіяни. Це, однак, жодною мірою не означає, що Росія не права: на війні як на війні.

І хай би як вас смішили пасажі Захарової й компанії, ви не є їхньою цільовою аудиторією. А на тих, хто нею є, повірте, діє. Росіянам і надалі будують залізну завісу - тепер уже інформаційно-маніпуляційну - та закріплюють у їхній свідомості образ обложеної фортеці "РФ". Це, зокрема, означає, що зусилля тих-таки європейців, спрямовані на роз'яснювальну роботу, та намагання достукатись до "громадянського суспільства" (якого в РФ просто нема) не матимуть жодного ефекту. Росіяни по факту вже стали куперівськими мінгами - "поганими індіанцями": будь-який підступ чи підлість вважаються чеснотою, якщо ведуть до мети, і навіть така репутація служить перевагою.