Про президентів і українців, які порозумніли

От група "Рейтинг" соціологічно встановила, що українці вважають найкращим з поки що наявних президентів Леоніда Кучму. 23 % за таку думку - це небагато, в принципі, але ж у інших ще менше. Тим паче, торік у Леоніда Даниловича в цьому плані було взагалі 20 %, але й тоді це було перше місце.

Причому найкращий баланс довіри/недовіри все одно у Зеленського. Але найліпшим президентом вважають усе-таки Кучму. Ох уже ці українці.

Воно зрозуміти нескладно. По-перше, все-таки Кучма був при владі 10 років із гаком, і якщо перший термін склався не ого, та й пішов він з посади не ой, то нині все це затушувалося в народній пам’яті: більше пригадується відносна стабільність початку нульових, а Майдан-04 витіснений Майданом-13. Крім того, Кучма був давно, а "давно" взагалі все було краще, і навіть трава зеленіша - бо ж ми молодшими були.

Але якщо розглянути правління всіх без винятку президентів як воно є - тобто як постійні зусилля втримати владу в умовах славної нашої квазі-анархії - то Кучма таки дійсно був ліпшим за всіх. Кучма, нагадаю - це Конституція, гривня, негучна, но послідовна українізація, нарешті визначений зовнішньополітичний курс (звався він "багатовекторністю", але, наприклад, дружба з НАТО і статус особливого партнерства ростуть з 1997, що потягло і все інше з протилежного боку, типу Тузли). Кучма - це вертикальні монополії й олігархи, але й кінець кримінальної вольниці. Словом, все те, погане і не дуже, чим живемо й досі - це звідти, і найсмішніше, що воно все взаємопов’язане, різні сторони одних і тих же медальок (розквіт олігархії і перехід на "білі" зарплати, наприклад; а ви ще пам’ятаєте, як гроші за роботу отримувалися в конверті, і то обов’язково в доларах?).

Інше питання, чи були у Кучми варіанти створити щось інше за тих конкретних умов. Як, кстаті, і у Пороха, якого я в цьому плані поставив би слідом за Кучмою, - в своїх. Згадаймо, ще навіть не за Кучми, а за Кравчука поляки приїздили до нас закупитися їжею, а ми ржали над їхньою "шоковою терапією" і Бальцеровичем. Де тепер - багато вже років - поляки, а де тепер ми? Я до того, що будь-кого, хто справді візьметься робити реформи, вдячний вкраїнський нарід знесе к чортам. І в цьому контексті диво не те, що Кучмі вдалося так кепсько, а в тому, що він взагалі хоч щось зробив.

Ну але тепер-то, маючи такий досвід за спиною, ми, звісно, порозумнішали, правда ж?