Про штаб-ресторан і порушення карантину

Життя вчить, що не з кожної поганої ситуації можна знайти хороший вихід.

В ситуації з моїм колегою по фракції Миколою Тищенком немає хорошого виходу.

Якщо гості, які що би там не заявляв Микола, і є відвідувачами, приходили у Велюр за прямим призначенням - це порушення карантину. Кожен з нас щодня бачить десятки чи й сотні зачинених кав"ярень, кафешок. ресторанів. Від найменших до найбільших. Їх власники несуть збитки (деякі, очевидно, не виживуть), але дотримуються закону. В тому числі тих законів, які приймаємо ми, нардепи, а серед нас і Микола Тищенко.

І дуже небагато хто з цих сумлінних власників зухвало бавиться трактуваннями і дефініціями - чи відкриті вони для вечорниць на голодний шлунок, чи для роботи за прямим призначенням.

ВІдкритий заклад громадського харчування, який не працює для продажу харчів доставкою - це порушення. І найкращий з поганих виходів для мого колеги, на мою думку, визнати своє порушення, вибачитися і заплатити штраф за кожен день гостинності Велюра в період карантину.

Пояснення, що ресторан працює як штаб породжує ще більше проблем. Микола Тищенко претендує на те, що очолює якийсь київський виборчий штаб Слуги народу. То ж потрібно пояснити, що в цьому штабі робили депутати СН, які не мають відношення до виборів в Києві, а тим більше - представники інших фракцій? Ще більше питань викликає присутність у "велюровому штабі" бізнесменів.

Не лише сама ситуація з ігноруванням режиму карантину, але і недолугі виправдання виглядають як знущання над киянами. І я змушений за це вибачитися. Вибачитися і спробувати апелювати до своїх виборців з проханням повірити, що серед Слуг народу достатньо тих, хто не лише чесно дотримується режиму карантину, але і не має своїх ресторанів, бізнесу, не займається оборудками і "рєшаловим" під прикриттям депутатського мандату.