Про вибори, спільне патрулювання і хорватський досвід

Щоразу, коли чую апеляції до хорватського досвіду, згадується короткометражний грузинський фільм про застосування вчорашнього успішного досвіду в нових обставинах. Смішний сюжет того фільму про двох чоловіків, які намагалися допомогти третьому злізти з високого дерева тим самим способом, що напередодні витягнули іншого з ями: кинули йому мотузку і потягнули. Закінчилося все, як ви розумієте, радше трагічно, ніж смішно.  

Німецьке видання DW охарактеризувало дебют Зеленського в Мюнхені трьома словами: «прийшов, побачив, розсмішив». Насправді, від нових ідей президента зовсім не смішно. 
Отже, спочатку про МІСЦЕВІ ВИБОРИ на окупованих територіях. Виборам на території Східної Славонії (Хорватія) передували: повна демілітаризація регіону (виведення важких озброєнь і сербських військ, роззброєння незаконних формувань) під контролем повноцінної миротворчої місії (Тимчасової адміністрації ООН UNTAES); встановлення повного контролю над регіоном і політична стабілізація силами Тимчасової адміністрації ООН.  

Спільне патрулювання. Очевидно, що мався на увазі хорватський досвід спільного патрулювання поліцейських екіпажів у Східній Славонії (оскільки кордон і зона розмежування контролювалися силами ООН). До складу спільних поліцейських патрулів дійсно входили хорват, серб (відібрані та навчені ООН) і поліцейський ООН, який контролював їх дії. Важлива «дрібниця» – сербський патрульний був представником не сторони конфлікту, а етнічним представником сербської частини населення регіону.  

Обидві ініціативи – якими б сміливими чи нереалістичними вони не виглядали – насправді містять абсолютно реальну загрозу початку легітимізації ОРДЛО власними руками.  
Яким би сильним не було бажання зробити велику справу, не варто ігнорувати важливі "дрібниці". Хотіли по-хорватському, а може вийти по-кремлівському. 
 

Ольга Левкун