Війна і мир Війна

Рамштайн-3: що показало засідання міністрів оборони НАТО в Україні

18:34 16 чер 2022.  563 Читайте на: УКР РУС

У середу, 15 червня, у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі відбулася закрита зустріч міністрів оборони країн-учасниць Альянсу, а також деяких союзників цього військово-політичного блоку, серед яких і Україна. Ключове питання порядку денного — надання озброєння офіційному Києву, який ось уже 113 днів героїчно протистоїть «другій армії світу». До якого підсумкового знаменника дійшли керівники оборонних відомств понад сорок держав, і чи влаштовує цей результат нашу країну, розбиралася Lenta.UA.

Формат зустрічі міністрів оборони країн НАТО віднедавна називають «Рамштайном» на ім'я американської військової бази у ФРН, де засідали вперше. Дебютне рандеву відбулося, нагадаємо, 26 квітня, і за його підсумками учасники погодилися виділити $5 млрд на військову допомогу нашій країні. Також за результатами зустрічі було вирішено створити постійну контактну групу на підтримку України, яка має збиратися щомісяця. За підсумками другої зустрічі КМ, що відбулася 23 травня, ще 20 країн дали «добро» на додаткову військову допомогу Україні. Зокрема, Данія зголосилася передати протикорабельні ракети Harpoon, а Чехія – вертольоти, танки та ракетні системи.

Конференцію «Рамштайн-3», на якій Україну представляв голова МОУ Олексій Рєзніков, організував та відкрив міністр оборони США Ллойд Остін. Під час вступного слова "на камери" він коротко розповів про те, скільки Україні вже поставлено озброєння та скільки буде поставлено ще за запитом вітчизняного оборонного відомства. Далі глава Пентагону зазначив: «Сполучені Штати готові зробити все, щоб допомогти Україні досягти успіху. Ми маємо партнерів з усього світу, які також готові допомагати Україні в її боротьбі. І тому ми всі разом активно й послідовно продовжуватимемо працювати в цьому напрямку».

Вчора до групи «Рамштайн» приєдналися нові країни, зокрема Еквадор, Грузія та Молдова, і тепер вона налічує 47 країн. Те, що офіційні Кишинів та Тбілісі приєдналися до цього формату саме зараз, не дивно. Ці держави, про що детально писала Lenta.UA, всіляко прагнуть застрибнути в один вагон з Україною та за прискореною процедурою набути статусу кандидата в ЄС. При цьому, і публічні заяви керівництва цих держав, і особливо практичні дії з надання допомоги Україні, що воює, м'яко кажучи, викликають безліч питань. До речі, військовий експерт Олег Жданов, коментуючи недавно приєднання Молдови та Грузії до «Рамштайну» підкреслив, що остання і зовсім цілком може працювати там як розвідник Кремля…

Незадовго до старту засідання «Рамштайн»-клубу про новий пакет допомоги оголосив президент США Джо Байден, попередньо поговоривши телефоном із гарантом української Конституції. «Я поінформував президента Зеленського, що Сполучені Штати виділяють ще один мільярд доларів на допомогу Україні, зокрема додаткову артилерію та засоби берегової оборони, а також боєприпаси та передові ракетні системи, потрібні українцям для їхніх оборонних операцій на Донбасі», - йдеться в опублікованому Білим будинком прес-релізі. Байден додав, що крім військової допомоги США дадуть ще $225 млн для гуманітарного сприяння. Ці кошти підуть на забезпечення людей чистою водою, медикаменти, продовольство, притулки для біженців і навіть на грошову допомогу нужденним. Зазначимо, що нова порція американської допомоги виробиться в рамках безпрецедентного за розмірами пакета загальним обсягом майже $40 млрд, який американський парламент схвалив більшістю голосів у середині травня.

Що стосується нового військового кейсу, то в Пентагоні уточнили, що до нього увійдуть «передові ракетні системи, системи берегової оборони, артилерійські боєприпаси, 8 155-мм гаубиць з тягачами та 36 тис снарядів до них, неназвана кількість ракет до установок HIMARS, чотири машини для евакуації пошкодженої техніки, запчастини, а також інше спорядження. За даними західної преси, серед цього «іншого спорядження» можуть опинитися, зокрема, радіопередавачі для обміну шифрованими повідомленнями та прилади нічного бачення.

Крім того, за деякими непідтвердженими поки що відомостями, американці можуть передати Україні установки протикорабельних ракет «Гарпун» наземного базування.

Міністр оборони США Ллойд Остін за підсумками «Рамштайну-3» підтвердив лише постачання двох систем берегової охорони з ракетами Harpoon, проте зрозуміло, що питання озброєння настільки тонке і педантичне, що всі сторони, і, до речі, не дарма, дмуть на воду, ретельно фільтруючи інформацію.

Установки для запуску ракет "Гарпун" у розпорядженні ЗСУ вже є. Щоправда, передавали їх Києву не безпосередньо, а за посередництва Данії. Міністр оборони Великобританії Бен Уоллес учора на зустрічі в рамках «Рамштайну-3» зі своїм норвезьким колегою сказав, що постачання в Україну британських систем залпового вогню (РСЗВ) незабаром має бути завершене. Імовірно, йдеться всього про три РСЗВ, але офіційно ця цифра поки що не підтверджена. Уоллес згадав і про ракети «Гарпун», які Туманний Альбіон теж має намір дати ЗСУ. Він сказав, що британська версія цієї ракети трохи відрізняється від американської і призначена для запуску з кораблів, тому Британії доведеться ще перевірити, чи її ракети сумісні з американськими установками.

За підсумками вчорашнього «Рамштайну» стало відомо також про те, що Словаччина надасть Україні гелікоптери Мі-17, Німеччина – три реактивні системи залпового вогню MARS, а Канада, Польща та Нідерланди – артилерію. При цьому конкретні обсяги та терміни не називаються. І гарантій, що поставки будуть різко прискорені, чого вимагає Банкова, поки що немає. Тим часом Володимир Зеленський, схоже, підсумками засідання міністрів оборони країн НАТО задоволений. У своєму вчорашньому вечірньому відеозверненні Зе, серед іншого, наголосив: «Рамштайн» - це формат для роботи міністрів оборони країн-партнерів, які визначаються з пакетами підтримки нашої держави. І новини справді добрі. Чекаємо на збільшення цієї підтримки. Крім того, Великобританія та Данія оголосили про проведення у серпні спеціальної донорської конференції у Копенгагені. Попередньо відомо, що залучено 14 держав. Це також дуже важливо для нас».

Дисонує з оптимістичною реакцією глави держави на підсумки «Рамштайну-3» позиція радника голови ОП Олексія Арестовича, який заявив таке: «Темпи менші, ніж ми розраховували. І найнеприємніше – що ця допомога надійде лише у серпні, а це відсуває наші наполеонівські плани щодо контрнаступу. Цього достатньо, щоб зробити дуже неприємно росіянам, але далеко від наших реальних потреб».

Досить прохолодні в оцінках «Рамштайну-3» й експерти. «Очікуємо, прориву не сталося. Ще невідомо, як швидко ця допомога реальна, а не на словах надійде до України. Якщо коротко: дякую, велике. Але кардинально ситуацію на фронті це не змінить. Тим більше невідомо, які втрати у військовій техніці та артилерії ми зазнаємо. Але очевидно, що навряд ці втрати компенсуються. Чекаємо на саміт НАТО наприкінці червня. Хоча, якщо чесно, навряд чи щось після цього заходу істотно зміниться», - констатує політолог Максим Ялі.

Зазначимо, що напередодні «Рамштайну-3» генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс виділить Україні нову військову допомогу, включаючи важке озброєння та далекобійну артилерію. Очікується, що цей пакет буде схвалений на саміті в Мадриді, який пройде, нагадаємо, 28-30 червня.

Тим часом американські та європейські ЗМІ вже відкрито пишуть про те, що Захід розколовся щодо продовження війни. Причина - поглиблення економічної кризи через санкції та власне бойові дії, а також небезпеку виплескування цих дій за межі України. Європа все частіше почала говорити про те, що Росія знаходиться на тому ж континенті, і нікуди звідти не подінеться, тому треба домовлятися. Про це днями сказав верховний представник ЄС Жозеп Боррель, а недавно – президент Франції Макрон, який сьогодні разом з італійським прем'єром Драгі та німецьким канцлером Шольцем перебувають з офіційним візитом у Києві. Важливо розуміти, що ці «примирливі» заяви від європейців базуються, серед іншого, на громадській думці. Буквально вчора вийшло два важливі опитування щодо України.

Так, згідно з новим дослідженням Європейської ради з міжнародних відносин, 35% європейців хочуть «миру в Україні якнайшвидше», тоді як 22% прагнуть «справедливості за всяку ціну», тобто війни до переможного кінця. Водночас, європейці розділилися і щодо того, хто винен у продовженні війни в Україні. Так, у Фінляндії, Швеції, Британії, Польщі, Іспанії, Португалії переважна більшість звинувачують у війні Росію. А ось у так званій великій трійці Євросоюзу – Італії, Франції та Німеччині – від 20% до 27% опитаних схильні звинувачувати у конфлікті нашу з вами країну.

Показовим є і опитування серед німців – чи потрібно озброювати офіційний Київ. Виявляється, 68% жителів ФРН не згодні з критикою на адресу Шольца через зволікання у постачанні зброї, свідчать результати дослідження інституту Forsa, які публікує Німецька хвиля. Також 68% вважають, що війна в Україні може закінчитись лише через дипломатію (військовий шлях підтримують 25%). 83% опитаних німців виступають за продовження діалогу з Путіним, і лише 14% – проти.

Колишній командувач силами НАТО в Європі Уеслі Кларк заявив, що без прямого втручання Альянсу закінчити війну в Україні не вдасться. Більше того, якщо Альянс не втрутиться в Україні, він може саморозпускатися: «Ідея, яку відстоює зараз генеральний секретар Йєнс Столтенберг і яка знаходить підтримку в інших членів Альянсу – про те, що НАТО може активно не втручатися, якщо його безпосередньо не атакують, - ця ідея залишилася у 90-х роках. Настав час засвоїти уроки. НАТО має втрутитися. Давайте офіційно це визнаємо та накажемо росіянам припинити вогонь». На думку генерала армії США, у відставці Альянс повинен або «вийти за окреслені рамки, або припинити свою діяльність». У цій заяві між рядками читається головна теза: нинішній формат західної допомоги не здатний забезпечити військову перемогу Україні над путінськими «визволителями».

Очевидно, що пряме втручання Заходу у війну – найменш імовірний сценарій. Найбільш реалістичні опублікувало вчора агентство CNN. Їх – сценарію – три: Росія продовжує просуватися далі; РФ «зависає» в Україні та утворюється лінія фронту на місяці або роки, що призведе до значних жертв в Україні та виснаження світової економіки; і, нарешті, Росія перегляне військові цілі та оголосить про перемогу на існуючому етапі конфлікту.

Поки що ж у Кремлі готові перти далі: заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вибухнув черговими твіт-«перлами» і взагалі засумнівався, що Україна через два роки «існуватиме на карті світу».

Радник голови ОП Михайло Подоляк відповів на цю заяву так: «Якби російський імперіалізм мав особу, то це був би Медведєв. Маленька людина з величезною невпевненістю, яка сипле отрутою в Україну або загрожує світу як єдиний спосіб самоствердитися. Україна була, є та буде. Питання у тому, де буде Дмитро Медведєв через два роки».

Загалом, як бачимо, поруч із надзвичайно гарячою ситуацією на фронті, епіцентр якого змістився на південний схід нашої країни, будь-які прямі переговорні кейси між Києвом та Москвою повністю «заморожені». І, напевно, на даному етапі найжорстокішого військового протистояння — це на краще, бо Україна вже заплатила надто високу ціну, щоб допомагати Путіну «зберігати обличчя», як говорив Макрон.

Утім, під час сьогоднішнього візиту в Україну президент Франції разом із лідерами Німеччини, Італії та Румунії спробував «відіграти» свої заяви, зазначивши, що Європа, мовляв, не вимагатиме територіальних поступок від України. З іншого боку, ніхто не скасовує той факт, що наші західні партнери можуть своїми діями (або, швидше, бездіяльністю) не підштовхнути загнаний у глухий кут Київ до поступок.

Новини