Російський слід Віткоффа: чому новий «мирний» план приречений

Переговори української, американської та європейської делегацій, що пройшли недавно в швейцарській Женеві, закінчилися продуктивно-результативно – принаймні так у публічному полі це представили всі сторони. Як заявив гарячим слідом держсекретар США Марко Рубіо, який очолював делегацію, на переговорах з Україною досягнуто «величезного прогресу», а минулої неділі була, «ймовірно, найпродуктивнішим днем у нашому розгляді цього питання». У спільній заяві Київ та Вашингтон зазначили, що на основі американського плану з 28 пунктів, оприлюдненого наприкінці минулого тижня, вони розробили «уточнений мирний план».

«Це живий, дихаючий документ. Щодня з урахуванням пропозицій, що надходять, він змінюється», - зазначив Рубіо, додавши, що після узгодження всіх деталей з Києвом документ буде поданий Кремлю. Втім, офіційних подробиць щодо «уточнень» виявилося дуже мало. Марко Рубіо хіба що визнав, що «ще є пара питань, над якими потрібно попрацювати», однак «запитання, що залишаються відкритими, не є непереборними, просто потрібно більше часу, ніж є сьогодні», додав він.

Мало конкретики озвучив і президент Зеленський. Він заявив, що найчутливіші питання для мирного врегулювання війни з Росією ще не погоджені, і він особисто обговорить їх із президентом США Дональдом Трампом. Про це глава держави розповів у вечірньому зверненні у понеділок, 24 листопада. Нинішній господар Банкової також повідомив, що наразі перелік необхідних кроків після закінчення війни «може стати працездатним». Також Зеленський підтвердив інформацію, що циркулює в західних медіа, що в оновленій версії документа вже не 28 пунктів, а менше. За його словами, «багато правильного враховано у цій рамці, проте ще є над чим попрацювати всім разом для розробки фінального документа».

«Ми цінуємо, що більшість світу готові нам допомагати, і американська сторона налаштована конструктивно. Чутливі речі, сенситивні, я обговорю із президентом Трампом», - резюмував президент. Тим часом згаданий вище Рубіо недавно просигналізував, що крайній термін 27 листопада, який глава Білого дому встановив для ухвалення плану врегулювання, не такий категоричний – дедлайн може бути зрушений, хоча затягувати з виходом на угоду ніхто, як і раніше, не має наміру.

Як би там не було, остаточно документ має бути узгоджений президентами України та США. І Зеленський готовий обговорити з Трампом найбільш спірні аспекти плану. До таких нібито належать два основні моменти, за якими сторони не змогли домовитись у Женеві, – питання виведення ЗСУ з Донбасу та перспективи вступу України до НАТО.

Сам Дональд Трамп поки що, скажімо так, петляє. «Невже у мирних переговорах між Росією та Україною справді досягнуто значного прогресу? Не вірте, поки не побачите, але, можливо, зараз справді відбувається щось добре», - написав головний республіканець у понеділок, 24 листопада, в соцмережі TruthSocial.

Також 24 листопада спеціальну заяву оприлюднили і у вітчизняному МЗС. «Обидві сторони визнали консультації у Женеві вкрай продуктивними. Обговорення продемонстрували суттєвий прогрес у відповідності позицій та визначенні чітких подальших кроків», - наголошується в ньому. Крім того, у вітчизняному зовнішньополітичному відомстві визнали, що ключові питання, що викликають стурбованість Києва, включаючи «гарантії безпеки, довгостроковий економічний розвиток, захист інфраструктури, свободу судноплавства та політичний суверенітет», були в оновленому плані враховані. Крім того, за деякими даними, поряд із проектом мирної угоди Україні передали окремий документ щодо гарантій безпеки, на яких Київ давно і послідовно наполягав. Зокрема Україні нібито пообіцяли гарантії «за моделлю принципів статті 5 НАТО».

Як зазначає з цього приводу Politico, документ, розрахований на десять років, передбачає, що у разі нападу Росії президент США матиме право «застосувати збройні сили, розвідувальну та логістичну підтримку, економічні та дипломатичні дії та інші кроки, які будуть визнані доцільними».

При цьому, як стверджує агентство Bloomberg, представники американської делегації буквально змусили Україну заявити про ухвалення плану Трампа (а за фактом – росіян, що стало очевидно пізніше) за основу для переговорів та випустити заяву з цього приводу – під загрозою припинення американської допомоги. Це опосередковано було підтверджено і заявою неназваного європейського чиновника газеті Financial Times: керівництво Євросоюзу не виключає, що у разі проблем із врегулюванням російсько-української війни США можуть позбавити Україну підтримки, визнав він. Цю ж тезу в ніч на вівторок, 25 листопада, по Києву озвучила і спікер Білого дому Керолайн Лівітт.

Дуже показово, що виступаючи в понеділок, 24 листопада, на саміті «Кримської платформи», спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук фактично відкинув частину запропонованих американською стороною умов. Зокрема, він заявив, що офіційне визнання іншими країнами низки російських територій, обмеження на оборону України та на майбутні союзи України (маючи на увазі зобов'язання не вступати до НАТО) є для нашої з вами країни «червоними лініями».

Тим часом, європейські лідери висунули власні поправки до американського мирного плану. За даними Reuters, європейська версія, що включає 28 (за іншими даними, 24 або навіть 19) пунктів, передбачає куди скромніше обмеження чисельності ЗСУ (до 800 тис. військовослужбовців у мирний час), а також фіксує, що будь-які переговори територіального спрямування між Україною та РФ повинні починатися. Як відомо, припинення вогню до вирішення територіального питання спочатку було «червоною лінією» для путінської Росії.

Крім критики «плану Трампа» з інших спірних питань, європейці «зарубали» та ідею про відновлення «великої вісімки», до якої країна-агресор Росія входила до 2014 року. Як заявив з цього приводу канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, передумов для такого кроку немає і цього ніхто не хоче, крім США.

На болотах перипетії довкола мирного плану прокоментували вустами путінського помічника Ушакова. За його словами, багато положень мирного плану США щодо врегулювання «українського конфлікту» для Росії є прийнятними, тоді як європейський план «є неконструктивним і абсолютно не підходить Москві».

«У світовій дискусії кудись зникає найголовніше питання – чи збирається взагалі Путін погоджуватися з будь-якими умовами світу. Зникає саме тому, що відповідь очевидна. Путіну усі ці мирні переговори нецікаві. Ну, чи цікаві лише з погляду продовження війни під час мирних переговорів чи уникнення нових американських санкцій. Бо якщо хтось справді зацікавлений у завершенні війни, він погоджується на припинення вогню, і вже згодом проводяться мирні переговори. Незгода Путіна із припиненням вогню є чітким індикатором, що жодні мирні переговори не приведуть до результату. Бо в них немає Росії і немає її зацікавленості», - зазначає на своєму авторському Youtube-каналі відомий журналіст-міжнародник Віталій Портников.

Він прогнозує, що на нинішні переговори чекає дуже сумна доля: «Будь-яка конкретна розмова покладе край усім цим спекуляціям. І не тому, що угода буде підписана чи не підписана США та Україною. А тому, що будь-яку угоду не підпише Росія. А без Росії жодного фіналу війни не буде».

Задавшись питанням про те, коли настане момент, який Путін сприйматиме, як момент завершення можливостей знищувати Україну та окупувати її території, Портніков констатував: «Коли російський президент вимагатиме припинення вогню, йому не потрібний буде в цьому процесі ніякий Трамп. Коли це станеться, у якому році виникне таке вікно можливостей, сьогодні ніхто не знає – навіть Путін. Але це залежатиме і від західного тиску на Росію, і від української готовності чинити опір агресії надалі. Ну, і від здорового глузду».

Але вишнею на тортик стала поява на Bloomberg стенограми розмови Віткоффа та вже згаданого Ушакова. З нього стало відомо, що гучний 28-пунктний план насправді писався росіянами. Стів потім просто переклав ці умови англійською та представив їх Трампу, видавши за пропозиціями США.

Також Віткофф давав поради, як Путіну правильно спілкуватися із Дональдом Фредовичем. І головне - більше лестити: його потрібно похвалити за угоду з Газою і захопитися Трампом як людиною миру. Одне із завдань Путіна полягало в тому, щоб поговорити до розмови із Зеленським. До речі, так воно й сталося.

Насамкінець Стів «насипав» Росії компліментів, заявив, що «глибоко поважає Путіна» і додав: «Я знаю, Росія завжди хотіла миру».

Цей «злив» збігся з появою інформації про те, що Віткофф знову їде до Кремля спілкуватися з Путіним про договір. Чи варто говорити, що після появи запису розмови Віткоффа та Ушакова говорити про якусь об'єктивність з боку спецпредставника Трампа не доводиться. Що було в принципі зрозуміло і раніше. Але зараз йдеться про роль Віткоффа як агента Кремля. Цікаво подивитися, як у Білому домі відреагують на появу доказів роботи Віткоффа на Москву. Втім, знаючи Трампа, можна не сумніватися, що той традиційно звалюватиме все на «фейкові ЗМІ», які заважають йому отримати Нобелівську премію миру.

Що ж до позиції Києва, то тепер було б логічно розпочати контратаку на Віткоффа. По-хорошому – дипломатично давши зрозуміти, що розмовляти з ним нема про що. У тому числі і про мирний договір, який дедалі більше виглядає як дешева (хоч і дорога) провокація путінського оточення.