Общество Думка

Чи можна звільняти без перевірки після появи інформації у ЗМІ?

21:10 23 сен 2022.  2251 Читайте на: УКР РУС

Сьогодні інформація з’являється швидше, аніж її верифікація, і наразі невідомо, як це вплине на весь державний механізм.

З 2014 року в Україні з різною успішністю відбувається кадрове оновлення всіх державних органів. У 2017 році щодо попереднього Верховного Суду України розпочали процедуру ліквідації, а нових суддів Верховного Суду обрали за жорсткою процедурою з участю Громадської ради доброчесності, яка надавала висновки для всіх кандидатів, зі спеціальною перевіркою з боку всіх правоохоронних органів, податкової, СБУ тощо. Процедура тривала не один рік.

2017 року головою сформованого «з нуля» ВС було обрано Валентину Данішевську, яка займалася до цього проектами за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Вперше найвищий суд очолила жінка. Тоді перед голосуванням за керівника нового Суду на її користь зняв свою кандидатуру суддя ВС Богдан Львов. Тоді ж він був обраний заступником Голови ВС. Раніше, 2014 року, після подій Революції Гідності за підтримки громадськості його було обрано головою Вищого господарського суду України на зміну попередньому дискредитованому керівнику Віктору Татькову. Восени 2021-го новим головою ВС став Всеволод Князєв.

За п’ять років своєї роботи новий Верховний Суд не був помічений у будь-яких скандалах: як стосовно його суддів, так і стосовно справ, по яких виносив рішення. Критика щодо його роботи виникала, як правило, у професійних юристів стосовно правових позицій або виконання рішень. Виконання рішень, на жаль, в Україні є проблемою, з якою досі не впоралися у Мінюсті.

Однак нещодавно програма «Схеми» (Радіо Свобода) випустила сюжет, в якому звинуватила голову Касаційного господарського суду ВС (КГС ВС), екс-заступника голови Верховного Суду Богдана Львова у тому, що у нього начебто є громадянство рф.

У відповідь Богдан Львов заявив, що ця інформація є фейком. «Громадянства росії (як і паспорта та податкового номера) не отримував, не мав і не маю. Переконаний, що поширення недостовірної інформації стосовно мене спрямоване на вивільнення посади голови суду, що має полегшити вплив на результати розгляду господарських спорів з боку зацікавлених осіб», – зазначив він та оприлюднив у фейсбуці відповідно свої заяви до СБУ та ДБР.

Однак дехто з суддів КГС ВС вирішили не чекати на результати офіційної перевірки ДБР, СБУ та інших органів й ініціювали збір підписів щодо проведення зборів з питання про дострокове звільнення Богдана Львова з посади шляхом голосування на зборах.

Судді КГС ВС в залежності від результатів такої ініціативи можуть опинитися перед перспективою створити непересічний прецедент. Адже вони не просто є трудовим колективом, а уособлюють найвищу інстанцію справедливості – вище ВС в Україні судового органу немає.

Рішення Верховного Суду є остаточними, і, по суті, можуть стати на майбутнє прецедентом. Тож, створення такої практики, коли поява у ЗМІ новини у певному світлі може стати підставою для зміщення будь-якого посадовця без наявності перевірки, набуде статусу усталеної правової новації не тільки для Верховного Суду, але й для інших.

Отже, сьогодні інформація з’являється швидше, аніж її верифікація, і наразі невідомо, як це вплине на весь державний механізм.

Хоча українські громадяни з часів Революції Гідності досягли значного рівня демократії, і будь-яке питання, яке їх турбує, навіть у часи війни, може широко обговорюватися – на рівні петицій, у соціальних мережах та у ЗМІ, разом з тим, саме суспільство спромоглося встановити для себе межі – стосовно безпеки та оборони, діяльності силових органів, етичних питань тощо. Безпідставна дискредитація державних органів у часи війни працює на ворога, і це всі добре розуміють. Наразі невідомо, чи стане таке розуміння для певних осіб вище, аніж амбіції.

Фото: pixabay.com

Новости