Встреча Трампа и Зеленского: Маркетинг победы и политическая игра

Проте результат виявився несподіваним: Трамп, здавалося б, досвідчений гравець, спочатку поступився, а потім остаточно втратив обличчя.

Трамп недооцінив Зеленського. Останній, завдяки своєму минулому в шоу-бізнесі та вмінню доносити прості ідеї до широкої аудиторії, має колосальний досвід впливу на маси. Трамп, безумовно, також майстер гіпнозу натовпу — його харизма та прямолінійність роками працювали на його бренд.

Але цього разу він припустився стратегічної помилки.

У Зеленського виявився козир — точніше, ціла колода. Ця колода — правда. Факти російського вторгнення в Україну, вбивства мирних жителів, тортури та репресії проти опозиції в самій Росії — незаперечні.

Проти них Трамп міг виставити лише відверту брехню, що в умовах глобальної медійної уваги стало його першою помилкою.

Друга помилка Трампа — неправильна оцінка антирейтингу. У Зеленського він мінімальний або практично відсутній у Європі та навіть у США, де його сприймають як символ боротьби за справедливість.

Натомість у Трампа антирейтинг значний: у США він становить близько 45–50% (за даними опитувань 2024 року), а в Європі сягає 60–70% серед ліберальних та поміркованих кіл. Дати Зеленському, озброєному такими картами, доступ до широкої аудиторії було вкрай ризиковано.

Усвідомивши програш, Трамп перейшов до тактики, що нагадує п’яну суперечку в ірландському пабі: невиразні запитання на кшталт «Ти мене поважаєш?» і причіпки до дрібниць — наприклад, до кольору кепки. Це лише погіршило його становище.

Зеленський же використав момент, щоб згуртувати противників Трампа під гаслом: «Хто за правду — той за Україну, хто проти Трампа — той з нами». Поки демократи в США могли б місяцями шукати, як виставити Трампа в невигідному світлі, Зеленський зробив це миттєво, чітко й беззаперечно.

Підсумок:

-Україна знову опинилася в центрі світового порядку денного. -Українці зміцнили образ символу боротьби світла зі злом, а Трамп зазнав репутаційної поразки, яку його опоненти неодмінно використають. Йому доведеться змінити свою позицію.

-Більше того, ймовірно, Україна стане лідером і символом вільної Європи, закріплюючи за собою роль морального та політичного орієнтира в регіоні. З регіонального тесту «свій — чужий — чий Крим» питання виросло до глобального: Росія — агресор, а хто диктатор?