Що таке високосний рік: проста арифметика і ніякої конспірології

Згідно всякого роду забобонам, високосний рік - скажімо м'яко, не найщасливіший. А лютий із його 29-ма днями - тим більше. Хоча насправді це лише наслідок пристосування людства до астрономічних явищ. І введення раз в чотири роки в календар одного «зайвого» дня - це ще саме мінімальне в порівнянні з тим, що творилося з календарем до реформ римського імператора Юлія Цезаря.

Взагалі, за першим римським календарем, який діяв до VI-VII ст. до н.е., рік складався з 10 місяців і в ньому було 304 дня. Потім відбулася календарна реформа, яку приписують римському царю Нумі Помпілію. Після неї рік складався вже з звичних нам 12 місяців, але днів в ньому було не 365, як зараз, а 355. Тому до нього додавали не один день раз на чотири роки, а один додатковий місяць раз в декілька років. Тобто в році без такого місяця було 355 днів, а з ним - 377 або 378 днів. Як такий календар підходив для господарської діяльності, пов'язаної з природними циклами, не питайте.

Порядок в календарі, як і багато в чому іншому в Римі, навів Юлій Цезар, при якому рік почав складатися з 365 днів. Зобов'язані ми цим не тільки римському імператору, а й єгипетському астроному Созігену, який порадив Цезарю реформувати римський календар по єгипетським зразком.

І це було цілком логічно, так як тепер стало набагато легше привести календар у відповідність з астрономічними явищами. Справа в тому, що Земля обертається навколо Сонця не за 365 днів, а, грубо кажучи, за 365 днів і ще 6 годин. «Грубо кажучи» - тому що насправді не «ще 6 годин», а ще 3 секунди з частками, через які теоретично теж виникають проблеми. Однак для наших практичних потреб вважати, що «зайвих» годин набігає рівно 6, підходить цілком.

Ці 6 годин на протягом чотирьох років і складаються в один додатковий день, який ми додаємо до лютого у високосний рік. У назві «високосний» теж немає нічого «тематичного» типу «висить косо» - латинська назва додаткового дня починалося зі слів bis sextus, чому аналогічно почали називати і рік, в який цей день з'являється. Згодом в результаті поетапного спотворення латинської назви воно перетворилося в «високосний». 

Юлій Цезар провів також і другу календарну реформу, куди менш логічну, ніж перша. До неї римський рік починався з березня, що узгоджувалося з природою - закінчується зима (лютий в 50% випадків холодніший за січень) і починається весняний цикл вічного відродження природи. Цезар ж вирішив «прив'язати» початок року до події, скажімо так, «чиновницькіої» - з січня вступали на посаду римські консули.

Залишається питання, чому навіть у високосний рік в лютому всього 29 днів? За легендою, римський імператор Октавіан Август, ім'ям якого був названий місяць August, вважав несправедливим, що в місяці July, названому на честь його попередника Юлія Цезаря, 31 день, а в місяці його імені - тільки 30. Відсутній день був вилучений у лютого, в результаті чого він і став найкоротшим в році.

Так що високосний рік є виключно результатом простої арифметичної дії. Приписувати йому якісь особливі властивості можна тільки хіба що при вірі в магічну силу чисел, але це вже інша історія.

Заставне фото: римський календар Нуми Помпілія Twitter