Скляна піраміда біля Лувра провалилася під землю

Коли до 200-річчя Великої французької революції було прийнято рішення побудувати в Парижі біля стін Лувра скляну піраміду, багато парижан встали на диби, оскільки спорудження в стилі хай-тек ніяк не поєднувалось зі старовинним фасадом колишнього королівського палацу. Влада (вважається, що будівництво піраміди було рішенням тодішнього президента Франсуа Міттерана) тут же висунула очікуваний контраргумент у вигляді Ейфелевої вежі. Мовляв, спочатку вся літературна й мистецька еліта протестувала проти проекту інженера Ейфеля, а тепер це символ Парижа.

Аргумент, прямо скажемо, не дуже переконливий, оскільки, якщо уважно подивитися на Ейфелеву вежу, видно, що вона вписується в канони стилю модерн, який царював тоді в міському будівництві. Проект же американського архітектора китайського походження, ім'я якого в різних варіантах перекладу читається як Юймін Бей і Йо Мінг Пей, підходив, скоріше, для паризького Дефанса, найбільшого ділового центру Європи сучасної забудови.

Піраміду, звичайно, будували не для краси, а для розвантаження Лувру - в ній розмістили вхід, каси і т.п. Згодом парижани до неї звикли, що її прихильники вважають аргументом на користь правильності рішення про її появу на світ, на що їх супротивники відповідають, що люди просто звикають до всього.

Всі ці суперечки призводять до використання піраміди в різного роду художніх проектах, з яких найвідомішими є дві її ілюзорних метаморфози, причому в обох проектів один автор - французький художник, який підписується ініціалами JR. У перший раз в 2016-му році піраміду обклеїли листами паперу, на яких точно відтворили в перспективі стіну споруди музею, яка знаходиться позаду неї, Завдяки цьому з деяких точок здавалося, що споруда повністю злилася з Лувром.

Вдруге до 30-річчя піраміди JR, який спеціалізується на змінах звичної міського середовища, придумав проект ще більш витончений. 400 волонтерів чотири дні розкладали навколо піраміди дві тисячі десятиметрових смуг із зображенням величезного провалу в скелястій землі.

Після того, як робота була завершена, з одного з місць на даху Лувру, де встановили відеокамеру, стало здаватися, що піраміда знаходиться в глибині землі, а відеокамера транслювала це зображення на стіни палацу. І тут у ненависників і шанувальників піраміди, так само, як і у тих, хто ставиться до неї байдуже, є повна свобода дій.

Можна, звичайно, вважати, як свідчить офіційна версія, що піраміда з цієї прірви піднімається, але можна, якщо хочеться, стверджувати й те, що вона в нього провалюється. Все залежить від внутрішнього настрою того, хто на неї дивиться. У будь-якому випадку цікаво, що це не просто, як буває в сучасному мистецтві, примха митця, а реалізація їм, нехай і в формі тимчасової оптичної ілюзії, бажання багатьох тисяч парижан.