Сьогодні в Європі відзначають Вальпургієву ніч

З легкої руки німецького класика Ґете з його "Фаустом" у європейської інтелігенції розпочався новий інтерес до так званої Вальпургієвої ночі з 30 квітня на 1 травня. Згідно з народними повір'ями, відьми перед цією ніччю натираються чарівною маззю, сідають на мітли та злітаються на бал, яким керує сам сатана. Там після "звіту" про те, що поганого вони зробили за рік, відьми пускаються в шалений танець, від якого вранці на горі залишаються сліди коров'ячих та козячих копит.

Втім, все це було вже багато разів описані класиками, які так захопилися "естетикою" Вальпургієвої ночі, що зовсім відірвалися від її "етики". А етика якраз говорить про те, що в колишні часи (Вальпургієва ніч має своє коріння ще в дохристиянську епоху) прості люди, які вірили в те, що цієї ночі тимчасово зникає межа між світами мертвих і живих, оберігали свої житла, запалюючи багаття, щоб відлякати відьом. Іноді робили хитріші. У Чехії, наприклад, за поріг будинку насипали пісок – мовляв, доки відьма перерахує всі піщинки, вже й ніч закінчиться. Святом цю ніч ніхто, звичайно, не вважав.

Втім, уже в 19 столітті Вальпургієві ночі перетворилися на масові карнавали, а у Фінляндії, наприклад, це одне з чотирьох головних народних свят у році разом з Різдвом, Новим роком та Івановим днем.

Фото: Вальпургієва ніч у Німеччині Wikipedia