Стародавні брити обожествляли домашню птицю і зайців

З VIII століття до нової ери основне населення Британії становили так звані брити — кельтські племена, які жили 
первіснообщинним ладом. В епоху до римського завоювання у бриттів були розвинені скотарство і землеробство, так, наприклад, встановлено, що курчата і зайці були завезені на острови ще в V — III століттях до нової ери.

При цьому, поховання курей і зайців I — II в. нової ери свідчать, що і ті, і інші померли своєю смертю, — повідомляє The Guardian. Ще Юлій Цезар, який вторгся в Британію в 55 р. до н.е., згадував, що «брити вважають таким, що суперечить божественному закону їсти зайця, курку чи гуску», додаючи, що вони розводять їх для власної розваги або задоволення.

Історик III століття н. е. Діон Кассій писав, що королева Боудікка, що очолила антиримське повстання, одного разу випустила живого зайця, щоб передбачити результат битви з ворогом.

Професор Наомі Сайкс з Університету Ексетера зазначає, що брити вважали курей божеством на зразок римського Меркурія, а також поклонялися богині зайців. Проте, під час римського періоду і курчат, і зайчатину брити поступово стали вживати в їжу, тим більше, що римляни розводили їх для власного прожитку.

У 407 році нової ери римські легіони покинули Британські острови, і популяція зайців і курей скоротилася, а кролики і зовсім зникли. Це допомогло на певний час повернути живності колишній високий статус. Втім, курчат в наступному столітті стало більше — можливо, завдяки забороні на вживання м'яса під час постів, введеної Святим Бенедиктом.

Кролики були знову ввезені до Британії в якості елітної їжі норманами в XI столітті і набули поширення в XIX столітті як заміна зайців на великодньому столі.