Страшний сон антикорупціонера або Як Шабунін вийшов сам на себе

Біда не приходить сама: у полум'яного антикорупціонера і глави Центру протидії Віталія Шабуніна днями відбулося кілька неприємних подій. Перша проблема трапилася, в середу, 28 жовтня: пройшло чергове засідання суду, на якому йому закидають побиття журналіста Всеволода Філімоненка. Шабунін, який сам неодноразово заявляв про затягування судового процесу, раптом попросив перенести засідання на 16 листопада.

Чому? Нібито потрібно більш уважно вивчити матеріали справи. Що дивно - адже раніше Шабунін демонстративно з байдужістю ставився до цього судового процесу. Але схоже зараз у глави правління ЦПК все-таки переживають, щоб все-таки в результаті цієї справи не поїхати в місця не настільки віддалені. Як-не-як, стаття, по якій проходить Шабунін, передбачає чималий термін. Нагадаємо, справу щодо інциденту, який стався 8 червня 2017 року, кваліфіковано за ч.2 ст. 345-1 КК України (погроза або насильство щодо журналіста). Санкція цієї статті передбачає обмеження або позбавлення волі на строк до п'яти років.

Раніше ми писали про те, що для Шабуніна вкрай важливо зберегти чисту репутацію без судимостей - для подальшого користування іноземними грантами. Тим більше, це не єдиний проступок професійного антикорупціонера. У серпні Шабунін «напрацював» на адміністративне порушення, що не подавши вчасно декларацію. В результаті, по відношенню до нього був складений протокол щодо цієї події. Поважних причин, за якими Віталій Шабунін не встиг вчасно подати декларацію, слідство не встановило.

Другою неприємністю для Шабуніна стало недавнє рішення Конституційного суду про неконституційність системи електронного декларування чиновників і депутатів. Власне, Шабунін довелося терміново активізуватися: він почав розповідати у всіх доступних йому ЗМІ про неприпустимість даних дій суддів КС, а також про зупинку всієї антикорупційної системи.

Про ефективність (або, вірніше, про відсутність оної) антикорупційних органів - НАБУ, САП, НАЗК - можна говорити довго. Це - тема для окремої статті. Але в даному випадку виникає дещо інше питання: яке моральне право має коментувати дії Конституційного суду людина, що має протокол за корупцію - нездачу цієї самої декларації?

Будемо відверті: особисто для самого Шабуніна збереження декларування - річ непотрібна. Звичайно, по роботі йому належить виступати за збереження декларування. Але ж є ще звичайне життя. Ще пару раз забув би Шабунін подати документи в НАЗК - і міг би підвести себе під цугундер. Воно йому треба?!..

Іван Сергієнко