Цього дня 1952 року на Лондон опустився туман, який убив 12 тисяч людей

У стрічці "Король говорить!", яка отримала чотири "Оскари", у тому числі за найкращий фільм, є короткий епізод, де лімузин королівського сімейства повільно дістається району, де живе логопед доктор Лога, що надалі лікуватиме від заїкуватості майбутнього короля Георга VI. Повільно - тому що Лондон накрив черговий туман, і для того, щоб ні на що не наткнутися на вулицях, лімузин їде із запаленими фарами за палацовим службовцем.

Однак знаменитий лондонський туман, що отримав прізвисько "горохового суп" через жовтий відтінок, який опустився на місто 5 грудня 1952 року, був таким щільним, що видимість вдень становила не більше метра, отже лондонці буквально не могли бачити того, що у них під ногами. А ходити треба було, бо весь громадський транспорт, за винятком метро, через відсутність видимості зупинився.

Викликаний цей туман був погодою, коли холодне повітря, що містило цей "гороховий суп", було придушене зверху подушкою теплого повітря. Розсіявся він уже 9 грудня, і спочатку здавався більше екзотикою, поки не надійшли перші медичні дані - до 8 грудня захворіли 100 тис. осіб, з яких померли 12 тис. (спочатку йшлося про 4 тис, потім про 6 тис.), у тому числі немовлята, люди похилого віку та хворі на бронхіт.

Більшість смертей були викликані інфекціями дихальних шляхів, гіпоксією та механічною обструкцією дихальних шляхів, катаром та гноєм, що виникли через легеневі інфекції, спричинені смогом. Інфекції легень переважно являли собою бронхопневмонію або гострий гнійний бронхіт, що наклався на хронічний. Не дивно, якщо врахувати, що в період смогу щодня в атмосферу викидалось 1000 тонн частинок диму, 140 тонн соляної кислоти, 14 тонн фтористих сполук та 370 тонн діоксиду сірки, які могли перетворитися на 800 тонн сірчаної кислоти.

Все це дало поштовх до прийняття в 1952, 1954, 1956 і 1968 так званих "законів про чисте повітря". Домовласникам пропонувалися фінансові стимули для заміни відкритих вугільних камінів альтернативними варіантами, у тому числі центральним опаленням з використанням газу, електрики, нафти або дозволеного твердого палива, яке залишалося рідкістю до кінця 1960-х років. А у грудні 1962 року стався ще один аналогічний випадок смогу, але вже не такий руйнівний за наслідками.

Фото: кадр з фільму "Король каже!"