Цього дня 45 років тому було вбито Джона Леннона

У найкоротшому викладі історія цього одного з найгучніших вбивств кінця минулого століття має такий вигляд. 8 грудня 1980 року Марк Чепмен із заздалегідь купленим пістолетом зранку чекав музиканта в арці престижного нью-йоркського хмарочоса «Дакота», де той жив. Нічого дивного в цьому не було – шанувальників у Леннона не бракувало. Близько 16-ї години, коли Леннон вирушив у студію звукозапису, Чепмен попросив його поставити автограф на «леннівський» альбом Double Fantasy. Фотографія цього моменту стала останнім фото Леннона. О 22.50, коли музикант повертався додому з Йоко Оно і, дізнавшись про Чепмена, кивнув йому, той випустив у музиканта п'ять куль і сів на асфальт читати роман Селінджера «Над прірвою в житі».

Біографи Чепмена пишуть, що психіатри, які його обстежили, дійшли висновку, що в ньому поєднувалися внутрішнє почуття переваги над оточуючими і вкрай низька самооцінка, і називають це «парадоксом». Насправді таких людей у світі вистачає – просто не всі з них мстять за це світу, обираючи як мішеню найвідоміших його представників.

Шанувальники Селінджера даремно дивуються з того, що улюбленою книгою Чепмена був його роман «Над прірвою в житі». Адже його головний герой Колфілд це такий собі варіант Пітера Пена, який не бажає дорослішати, оскільки вважає світ дорослих наскрізь фальшивим. Ось і Чепмен, який у юності був бітломаном, дізнавшись, що Леннон, який складає пісні про світ, де немає власників, не роздає свої мільйони бідним, а купує розкішні квартири та заміські будинки, знайшов у Колфілді споріднену душу.

Що можна назвати парадоксальним, так це висновок судових психіатрів-експертів, що Чепмен стріляв маревними розладами психіки, але в момент скоєння вбивства був осудним.

Чепмена засудили до довічного тюремного терміну з правом через двадцять років раз на два роки подавати прохання про помилування, що той, починаючи з 2000 року, регулярно робить – і регулярно отримує відмови.

Фото: Джон Леннон підписує свій альбом Марку Чепмену Pinterest