Цього дня у 1773 році відбувся один із перших в історії політичних хепенінгів – бостонське чаювання

Бостонське чаювання - приклад того, як яскравий образ стає історичним символом, який запам'ятовується більше, ніж нудний виклад історичних подій. Так, якщо ви спробуєте дізнатися про те, що таке чаювання в Бостоні з Вікіпедії, то натрапите на довге нагромадження фактів, в якому не відрізнити головне від другорядного, хоча це, по суті, і є головне завдання істориків.

Наприкінці 18 століття чай став популярним у Новому Світі, хоча й не дешевим. Власне, ціна тут була одним із основних двигунів подій. Британська Ост-Індська компанія, яка мала монопольне право на торгівлю продукцією "перлини британської корони", Індії, отримала від британського парламенту право безмитної торгівлі, у тому числі ввезення до Північної Америки чаю.

Цим підривалася торгівля чаєм американських купців, яку прийнято називати "контрабандою", яка формально такою і була. Однак навряд чи можна називати "контрабандою" те, що за величиною можна було порівняти з легальним товарообігом.

По суті, чайна торгівля була лише одним із прикладів несправедливого ставлення Британії до своїх колоній у Північній Америці, коли більшість британських колоністів вже називали себе американцями і становили потужну політичну силу. Однак при цьому закони щодо колоній приймалися в британському парламенті без урахування думок самих американців. Наприклад, королівських, тобто британських, надісланих до Північної Америки, чиновників, можна було судити лише у британському суді.

У результаті все це вилилося в чи не перший політичний хепенінг в новій історії - 16 грудня 1773 в Бостонській гавані члени товариства "Сини свободи", що одяглися і розфарбували особи як індіанці племені мохаве, забравшись вночі на три кораблі з чаєм, скинули в воду 42 тони вантажу. (За сучасними цінами, якщо брати якісний індійський чай це приблизно $2,5 млн, тобто вчинок був не лише символічним).

Британський уряд у відповідь пішов на серйозні дикримінаційні кроки, що, своєю чергою, викликало відповідь колоністів. В 1774 відбувся Перший Континентальний конгрес, на якому були присутні представники 13 з 14 тоді ще окремих північноамериканських британських колоній. Конгрес оголосив бойкот британському імпорту до Північної Америки, отже товарообіг впав в 1775 році проти минулого на 97%.

У відповідь британський флот розпочав блокаду північноамериканського узбережжя, а Британія зажадала від колоній повного підпорядкування. Через рік відбувся Другий континентальний конгрес, який оголосив війну Англії і почав Війну за незалежність - при цьому конгрес взяв на себе роль уряду раніше окремих, як було зазначено вище, колоній.

На закінчення відзначимо, що порушення бойкоту в колоніях теж набуло форми хепенінгу - порушників обмазували смолою та обвалювали в пір'ї.

А почалося все з індійського чаю.

Фото: Вікіпедія