Цього дня в 1972 році було здійснено останню страту на гільйотині

За часів Великої французької революції, коли почали застосовувати гільйотину (до речі, всупереч легенді, Жозеф Гільйотен, чиїм ім'ям гільйотину було названо, не був її винахідником - він тільки запропонував її використати), вона вважалася гуманною.

Адже страта на ній тривала фактично секунду, тоді як раніше кат відсікав голову довго і часто невміло. До речі, знову ж таки, всупереч поширеній думці, цей вид страти існував у Європі досить довго – наприклад, у Німеччині до 1936 року. Ті, хто дивився німецький серіал "Вавилон, Берлін", можуть згадати епізод, коли кат їде у традиційному чорному костюмі та шляпі на місце страти, везучи свою сокиру у футлярі так само урочисто, як скрипаль скрипку.

До речі, і тут є одна істотна обставина - страта в серіалі відбувалася у тюремному дворі, тоді як, наприклад, у Франції, гільйотинування було публічним до 17 червня 1939 року, коли відсікли голову вбивці семи осіб. Поведінка натовпу була настільки екзальтованою (наприклад, існувало повір'я, що якщо жінка змочить свою хустку в крові вбитого відразу після страти, вона зможе вилікуватися від бездітності), що публічні страти були скасовані.

Однак у тюремних дворах вони продовжувалися. Так, 28 листопада 1972 року у дворі паризької в'язниці Санте (та сама, з якої нещодавно випустили Ніколя Саркозі) було страчено двох ув'язнених, які раніше при спробі втечі жорстоко вбили (перерізали горло) охоронця і медсестру, яких раніше взяли в заручники.

Після цього в Парижі гільйотина стала музейним експонатом - але не у Франції в цілому, де в Марселі у дворі в'язниці гільйотинували 10 вересня 1977 року уродженця Тунісу, вбивцю та сутенера, який катував своїх жертв і навіть своїх повій. Цей день став останнім випадком застосування гільйотини по всьому світу.

Так чи інакше, але у 1981 році у Франції смертна кара була взагалі скасована. Зробив це президент країни та соціаліст Франсуа Міттеран, виконуючи свою передвиборчу обіцянку. До речі, 77% французів на той момент були проти скасування.

Фото: в'язниця Санте Вікіпедія