Тут граємо, тут не граємо: чому антикорупціонери забули про справжні розслідування

Потролити, влаштувати інформаційну провокацію - цим останнім часом займаються відомі і розпіарені розслідувачі. Замість того, щоб займатися пошуком корупційних схем, різних злочинів і порушень, яких зараз можна знайти на кожному розі, журналісти чомусь (і явно непросто так) лізуть в топ-політику. Це абсолютно не означає, що розслідування не повинні стосуватися верхівки країни. Звичайно, країна має знати своїх «героїв» і нагорі. Але це не означає, що про все інше нам потрібно всім дружно забути. А так в останні роки розслідування виглядають дуже нарочито, штучно і з явною, неприхованою метою дістати якусь конкретну жертву.

Недавній приклад - чергування журналістів з Bihus.Info під стінами центрального управління МВС на вулиці Богомольця. Інтриги в тому, хто є об'єктом розслідування, немає. Справа техніки - просидіти пару тижнів під центральними воротами, знявши автомобілі, які заїжджають на територію. Після чого зробити «сенсацію»: про те, що до міністра внутрішніх справ їздять його колеги - глава МОЗ Максим Степанов і міністр розвитку громад Олексій Чернишов. З огляду на нинішню вкрай непросту ситуацію в країні, викликану епідемією коронавірусу, їх спілкування (а також приїзд глави парламентського комітету з питань охорони здоров'я Михайла Радуцького) з главою МВС не виглядає скільки-небудь дивним. Що не заважає «розслідувачам» жонглювати словами для посилення сенсації. Мовляв, міністри їдуть до Авакову не на зустріч, а на «аудієнцію».

Спрямованість атаки цілком очевидна, як очевидна і її мета - спробувати «збити» главу МВС. На інші теми у Бігуса не відволікаються. Хоча їх - хоч греблю гати. Можна зайнятися і дивними пожежами в Чорнобильській зоні, де, за чутками, «чорні лісоруби» за допомогою підпалу хотіли приховати сліди злочину, і всілякими аферами з тестами для коронавируса, які привезли в якості гуманітарної допомоги, а потім продають з рук.

До слова, якщо вже згадати про візитерів до Авакова, то варто виділити екс-міністра фінансів Ігоря Уманського, якого зняли з посади менше ніж через місяць роботи. При цьому саме Уманський публічно розкрив грандіозні схеми на митниці і податкової, які щомісяця «з'їдають» 10 мільярдів гривень.

Було б логічно, щоб саме цю схему, яка за рік вимиває з держави близько 120 мільярдів гривень - і про роль у ній глави митної служби Максима Нефьодова - досліджували наші журналісти-розслідувачі. Тим більше, що сам Нефедов запевняє всіх у тому, що на митниці немає контрабанди, а реформи дозволили перетворити її у відкритий орган.

Чому ж антикорупціонери не займаються тим, щоб вивести нинішнього главу митниці на чисту воду, а в нинішній вкрай непростий час - майже як ворожі диверсанти - роблять «підкопи» проти членів уряду? Чи не через те чи, що активісти-журналісти, які займаються протягом багатьох років - виключно на папері - боротьбою з корупцією, і деякі так звані «младореформаторів» а ля Нефедов - протягом багатьох років були колегами з різних «грантоїдських» структурам. І чіпати своїх вони не будуть...

А тому замість реальних розслідувань деякі наші журналісти займаються вигадкою різних псевдо-сенсацій. Які до боротьби з корупцією мають таке ж відношення, як Максим Нефедов до створення чесної митниці в нашій країні...

Іван Сергенко