У Бразилії відзначають 130-річчя української імміграції

Якщо бути точним, перші українці в Бразилії з'явилися в 1872 році з приїздом однієї сім'ї з Золочева. У 1876-му в штаті Парана осіла група українців з Буковини, протягом 1880-х фіксувалися окремі випадки імміграції з Галичини.

Однак масове переселення починається в середині 1890-х років, після скасування рабства в Бразилії, що призвело до дефіциту робочої сили. Тоді влада почала компенсувати проїзд потенційним іммігрантам і виділяти їм великі ділянки землі на виплат на 10 років. Для малоземельних селян все це виглядало досить привабливо, тому з 1895 по 1899 рік у Бразилію прибули близько 15-20 тисяч українців, головним чином, з Галичини. Виділені їм ділянки, однак, були в джунглях, належної підтримки від влади переселенці не отримували і потрапляли в залежність від місцевих плантаторів, до яких наймалися. Стражданням українських іммігрантів Іван Франко присвятив відомий вірш «Para o Brasil».

З 1897 по 1907 роки приблизно тисяча українських сімей за власні кошти переїхали в Прудентополіс в штаті Парана, а також осіли в південно-східних районах цього штату і на півночі штату Санта-Катаріна, заснувавши ряд селищ.

З 1908 року до початку Першої світової до 20 000 українців прибули на запрошення уряду Бразилії для робіт з прокладання залізниць між штатами Сан-Пауло і Ріу-Гранді-ду-Сул. В 1920-х роках в Бразилії налічувалося близько 50 000 українців, переважно, вихідців з Галичини. За чисельністю серед іммігрантів-слов'ян вони поступалися лише полякам.

У другій хвилі імміграції була вище частка інтелігенції — з 1918-го по 1939-й роки в Бразилії переїхали близько 9 000 осіб з Галичини, Волині, Полісся, Буковини і Закарпаття.

І, нарешті, після Другої світової Бразилія стала домом ще для 7000 українців. Серед них були як «остарбайтери», так і колишні радянські військовополонені, а також політичні біженці. Більшість їх теж осіло в південному штаті Парана.

У 1970-ті роки зі 150 тисяч етнічних українців 80% проживали в цьому багатонаціональному штаті, де, крім українців, багато поляків, німців та італійців. Згідно з даними Української греко-католицької церкви, в середині 1990-х в Парані налічувалося близько 320 тисяч українців-католиків. Тільки в столиці штату — місті Курітіба — живуть близько 60 тисяч українців, тут є церква Святого Йосафата, в 1995 році був відкритий Меморіал української імміграції. У Прудентополісі (українці називають його Прудентопіль) в громаді налічується близько 40 тисяч осіб, а в Уніан-да-Віторія понад 25 тисяч.

На сьогодні, як президент Бразилії, так і керівництво головного українського об'єднання Representação Central Ucraniano-Brasileira оцінюють чисельність українців в країні в півмільйона.

У Бразилії діють численні українські організації, працюють українські школи, виступають фольклорні ансамблі. У 2010 році був заснований Національний день української громади, який відзначається в День незалежності України — 24 серпня.

В рамках програми, присвяченої 130-річчю з початку української імміграції до Бразилії, буде представлений документальний фільм «Зроблено в Україні — українці в Парані», керівники фольклорного ансамблю «Полтава» розкажуть про українську складову в бразильській культурі, виступить група молодих бандуристів, пройде відеоконференція про перебування імператора Бразилії Дона Педро II в Україні, і т.д.

Раніше ми писали про фестиваль українських танців в Бразилії, який пройшов у Прудентополісі.

Свого часу президент Зеленський доручив МЗС розробити законопроєкт про подвійне громадянство.

Підготував Михайло Гольд, Lenta.UA

На ілюстрації: сім'я українських емігрантів в Бразилії, 1890-ті роки