У Чернігівській області відкрили пам'ятник міністру УНР

Микола Миколайович народився на хуторі Іванівка Сосницького повіту Чернігівської губернії у дворянській сім'ї. У 1912 закінчив гімназію в Радомі в Польщі.

У 1914-му 22-річний Ковалевський увійшов до Київського комітета Української партії соціалістів-революціонерів (УПСР) і навіть став співавтором проекту партійної програми. У тому ж році брав участь в підготовці демонстрації протесту проти заборони владою святкування 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка, був заарештований і кинутий до Лук'янівської в'язниці, але звільнений за браком доказів.

У липні 1917-го молодий політик стає головою УПСР і одночасно обирається в Українську Центральну Раду. У листопаді 1917-го Ковалевського призначають міністром продовольства УНР, а при Директорії УНР він займає пост міністра землеробства в урядах Остапенко, Мартоса і Мазепи.

У 1920-му колишній міністр покинув Україну — спочатку жив у Відні, а з 1927 року — у Варшаві, де співпрацював з низкою українських та польських журналів: «Літературно-науковий вісник» (Львів), варшавськими «Biuletyn Polsko-Ukrainski», «Sprawy Narodowosciowe», «Wschod» і ін.

У роки Другої світової війни Ковалевський опинився в Румунії, а після її закінчення осів в Австрії. З 1950 року він був редактором агентства «Express — Pressedienst» в Інсбруку, паралельно очолював Український комітет в Австрії і брав участь в підготовці «Енциклопедії українознавства».

12 вересня цього року на малій батьківщині українського політика — в Сосниці — за участю місцевої влади та активістів громадських організацій відкрився пам'ятник Миколі Ковалевському.

На ілюстрації: пам'ятник Миколі Ковалевському. Фото: Сосницька селищна рада