У чому головна небезпека прослушки прем'єра Гончарука

Якщо перестати сміятися і серйозно розібрати цей злив прослушки прем'єр-міністра, то у мене три зауваження: 
1. Це не компромат. 100%. Якщо це все, що змогли на нього накопати, то це говорить, що на нього нічого немає. Морально-етичні розборки всередині Зе-команди мене не цікавлять. Це їх серпентарий і нехай хоч перегризуться, головне, щоб в інтересах України. Мене цікавить проведення якісних змін в країні. Але їх теж немає і про це далі. 
2. Компетентність прем'єра та інших осіб, чиї голоси нібито присутні на цій прослуховування, на рівні бізнес-тренерів, які читають лекції "Як заробити мільйон", але самі чомусь його не запрацювали. Загалом тут нічого нового. Вони дилетанти. І рівнем професури Стенфорда, Кембриджа чи Гарварда тут і не пахне. Хтось цього здивований? 
3. Чи знаєте, що для мене найголовніше в цих сливах і прослуховування? Те, що зараз в Україні ми все беззахисні перед подібним і таке порушення закону стає системою, а нашого особистого простору більше немає. І держава нічого не робить для того, щоб змінити цю ситуацію. Мене б влаштувало, якби не з'являлися сливи в публічній площині, а прослушка залишалася частиною слідчих або оперативних дій правоохоронних органів, які за допомогою НСРД отримували б прямі докази провини злочинців. А поки все розраховано на дискредитацію.

До речі, в Україні є лише 3 структури у яких є такі технічні та організаційні можливості. Це МВС, СБУ і ГУР. І то що війна компроматів не зупиняється - це вина керівництва України, яке не в змозі взяти ці структури під контроль. Правда ще є Кремль. Я б не скидав цих пройдисвітів з рахунків. Тим більше, що вони готові і далі розхитувати ситуацію в Україні і продовжувати дискредитацію влади. Хоча влада і без допомоги Кремля з цим прекрасно справляється. Загалом лютий ад. І "Великий брат" почав мене втомлювати. Сильно.

Взято з: Facebook

Фото: Facebook