У Голлівуді проаналізували наслідки тривалості оплесків після фільму

Ми вже не раз писали про те, що тривалість оплесків після показу фільму на кінофестивалях – відверто суб'єктивний показник, яким легко маніпулювати – наприклад, довго виводячи знімальну групу на сцену, що можуть дозволити собі такі класики як Коппола.

The Hollywood Reporter, дослідивши, чи співвідноситься тривалість оплесків з шансами фільмів на "Оскар" з погляду статистики дійшов неоднозначного висновку. Коли на Венеціанському кінофестивалі відбулася світова прем'єра драми Педро Альмодовара «Кімната по сусідству», заголовки різних видань, від People до The Independent, були зосереджені на тривалості оплесків після показу - цілих 17,5 хвилин, що стало найтривалішою овацією, коли-небудь на цьому заході.

Звичайно, такий захоплений прийом означає, що фільм із Джуліанною Мур та Тільдою Суінтон приречений на перемогу на «Оскарі» у 2025 році, чи не так? Не так швидко.

У той час як відвідувачі таких європейських фестивалів, як Канський і Венеціанський, останніми роками перетворили тривалість аплодисментів на вид спорту, що підживлюється соціальними мережами, їх значимість у реальному світі завжди здавалася менш очевидною.

THR підрахував цифри деяких із найтриваліших оплесків за останні роки та виявив, що кореляції стають дуже хиткими, коли порівнюєш смаки захоплених фестивальних натовпів із тисячами голосуючих в Академії. Але є деякі закономірності.

Оплески до 10 хвилин дають неоднозначні результати. Іноді стрічка може пройти весь шлях до "Оскара" за найкращий фільм, як це зробила «Форма води» у 2018 році після семихвилинної серії оплесків. Іноді фільм навіть стає номінантом на приз Американської кіноакадемії.

Цікаво, що фільм з безглуздо тривалими оплесками майже ніколи не може перевести цю ейфорію в номінації на «Оскар». Насправді всі ці оплески часто є результатом більш зовнішньої змінної, наприклад, підтримки публікою в Каннах позиції Майкла Мура проти Джорджа Буша на прем'єрі його фільму «Фаренгейт 9/11» у 2004 році.

Аплодисментів між 11 і 13 хвилинами достатньо, щоб показати щиру вдячність глядачів, яка не скочується у відверте обожнення. У цьому діапазоні виявилися такі великі номінанти на "Оскар" як "Безславні ублюдки", "Елвіс" та "Артист".