У Мінфіні допустили зниження податків та назвали орієнтовні терміни

В Україні можуть понизити податки, але це відбудеться вже після війни. Не виключено, що це зробить інший уряд. Про це в ефірі «Радіо Свобода» повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, зараз це зробити неможливо, оскільки Україна на 50% залежна від західних партнерів і вони хочуть, щоб українська влада дотримувалася «рецепту» моделі фінансового монетаризму. Згідно з нею, Україна має збирати податки у своїй власній країні.

«Єдина можливість нам отримувати міжнародну допомогу – це збирати податки у себе», – наголосив Марченко.

«Тому після кінця війни повернемося до цього питання. Можливо інший міністр фінансів, який зможе це питання реалізувати. Інший уряд. Багато зміниться», - додав він.

Зазначимо, що для того, щоб так міркувати, Україні для початку необхідно перемогти, а це, станом на 9 серпня 2023 року, не так очевидно. Тим більше, що найбільші геополітичні гравці продовжують з 2022 року підштовхувати українську владу до територіальних поступок в обмін на мир.

Довідка Lenta.UA:

Монетаризм є фундаментальною основою міжнародних фінансових організацій, як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Світовий Банк (СБ).

Монетаристи вважають, що для досягнення цілей грошово-кредитної політики найбільше підходить регулювання темпів зростання грошової маси. Монетаризм набув поширення в США і Великобританії в 1970-ті роки.

При монетаризмі грошова маса, помножена на швидкість обігу, дорівнює номінальним витратам в економіці (кількості проданих товарів і послуг, помноженій на середню сплачену за них ціну). Як облікова тотожність це рівняння не викликає протиріч, проте вони виникають при визначенні швидкості обігу.

Монетаристська теорія розглядає швидкість обігу як в цілому стабільну, що має на увазі, що номінальний дохід в основному є функцією грошової маси. Зміни номінального доходу відображають зміни реальної економічної активності (кількості продаваних товарів і послуг) і інфляції (середньої ціни, сплаченої за них).

До пандемії Covid-19 фінансовий монетаризм намагався балансувати між рецесією та фінансовими бульбашками – між дефляцією та інфляцією.

Нагадаємо, після глобальної фінансової кризи 2008 року у кулуарах світових центрів ухвалення рішень останні 15 років ведеться обговорення реформи валютної системи. Про неї вперше відкрито заговорив лорд Джейкоб Ротшильд у статті для Financial Times у березні 2016 року. Він припустив, що така зміна відбудеться через глобальне "обнулення".

Як сценарії обговорювалися кілька факторів для оголошення форс-мажору - нова глобальна фінансова криза, світова війна та глобальна економічна депресія. Світова пандемія Covid-19 у 2020-2021 роках призвела до штучної кризи енергоносіїв, потім після повномасштабного вторгнення путіна в Україну тренд змінився на мілітаризацію.

Як повідомлялося, сукупні оборонні витрати у всьому світі у 2019 році становили 1,92 трильйона доларів.

Фото: Радіо Свобода