У США помер творець першоджерела фільму «Форрест Гамп», який отримав 6 «Оскарів»

Письменник, журналіст і історик Уїнстон Грум - приклад того, як одна книга може повністю змінити долю людини. Він виріс, як і герой його роману і фільму режисера Роберта Земекіса «Форрест Гамп», в американському штаті Алабама, навчався в університеті, воював у В'єтнамі - але на цьому схожість і закінчується. Починав свою кар'єру Грум як журналіст в одній з найавторитетніших американських газет «Вашингтон пост», що, безсумнівно, вплинуло, на його подальшу письменницьку діяльність - в його активі більше десятка документальних книг. Крім того, Грум написав шість романів, єдиним відомим з яких став «Форрест Гамп».

При цьому, як пишуть ЗМІ, свої контрактні три відсотки від прибутку фільму, який в США зібрав майже $ 330 млн., а в світі майже $ 678 млн., Грум в результаті хитромудрої голлівудської бухгалтерії не отримав. Що, втім, не говорить про його наївність - хоча, звичайно, бажання провести паралель між ним і головним героєм фільму у виконанні Тома Хенкса напрошується відразу. Та й взагалі між романом Грума, про смерть якого написало видання The Hollywood Reporter, і фільмом багато відмінностей, які, до речі, пішли стрічці на користь. Не тому, що вона стала через це краще, а тому, що так вона більше підходила смакам масової американської аудиторії.

Втім, головний прийом оповідання в фільмі був повністю запозичений з роману. Нагадаємо, що Форрест Гамп, класичний простак, в результаті збігу обставин, постійно опиняється в епіцентрі подій американської історії. (У фільмі це підкреслено прийомом, коли за допомогою комп'ютерних технологій Хенкс знаходиться всередині документальних кадрів). Один приклад - після того, як Гампа, члена американської команди з пінг-понгу, яка зіграла на міжнародному турнірі в Китаї (в реальності саме з цього почалося зближення США і Китаю, що отримало тому назву «пінг-понгової дипломатії»), приймає в Білому Домі президент Ніксон, команду поселяють в готелі «Уотергейт». Вночі Гампу заважають спати відблиски ліхтариків у вікні сусіднього з його номером офісу, він скаржиться охороні готелю, та перевіряє офіс - і виявляє злодіїв. Так він стає причиною «уотергейтської справи», яке закінчилося відставкою Ніксона з поста президента.

Однак в романі Грума, на відміну від фільму, Форрест Гамп, хоча і недоумкуватий, але не такий наївний і взагалі не є на 100% «позитивним героєм». Наприклад, він любить секс і навіть зловживає наркотиками. Та й слабоумство його відносно, оскільки він є савантом - тобто володіє видатними здібностями в одній сфері інтелектуальної діяльності за рахунок відставання в інших. Але творці фільму правильно визначили, що такий герой на екрані не викличе симпатій у масового глядача - і зробили його, як вже говорилося, звичайним простаком, таким собі середнім американцем, тільки ще більш наївним через розумове відставання.

Та й Груму, незважаючи на те, що він не отримав свої 3% від прибутку фільму, ображатися не доводилося. Адже він згодом експлуатував успіх стрічки в своїх нових книгах.

Фото: Twitter