У США закінчилася церемонія вручення «Оскарів»

На жаль, навіть рішення провести церемонію вручення «Оскарів» не онлайн, а «вживу» і без масок (правда, тільки в поле зору телекамер) не переважило ту обставину, що підсумки церемонії виявилися, як було сказано вище, передбачуваними і тому нудними. Навіть важко пригадати в минулому вручення статуеток Американської академії кінематографічних мистецтв і наук, яке настільки точно збіглося б з попередніми прогнозами. Так що цілком можна було б обмежити церемонію публікацією підсумків в Twitter і розсилкою призів поштою.

Що стосується «великої п'ятірки призів», три з них дісталися, як і очікувалося, «Землі кочівників» - за кращий фільм, режисуру (Хлоя Чжао) і головну жіночу роль (Френсіс Макдорманд). Премію за кращу чоловічу роль отримав Ентоні Хопкінс, який зіграв 80-річного старого, який впав у деменцію, у фільмі «Батько». Стрічка «Дівчина, що подає надії» залишилася без призу за кращу головну жіночу роль, на яку заслужено претендувала Керрі Малліган, але отримала статуетку за кращий оригінальний сценарій.

Такаж очікувано і в повній відповідності з прогнозами кращими анімаційним фільмом була визнана «Душа», кращим фільмом іноземною мовою - стрічка «Ще по одній», кращим актором другого плану - Деніел Калуя («Іуда і чорний месія»), а актрисою - Юн Е Чжон («Мінарі»). І якщо Калуя дійсно виглядав на екрані ефектно, то сказати, що Юн Е Чжон перевершувала своїх конкуренток, ніяк не можна. Зате були дотримані правила політкоректності - адже нині в Голлівуді почалася кампанія підтримки кінематографістів азіатського походження.

В цілому, якщо виходити з правил кінодраматургії і уявити церемонію нагородження «Оскаром» цього року як фільм, то максимум, на що вона може розраховувати це оцінка «задовільно», причому, як прийнято говорити в школі, «з великою натяжкою». В першу чергу тому, що поставила рекорд по частині відповідності прогнозам, а ці прогнози, в свою чергу, не завжди об'єктивно оцінювали фільми. Втім, як показало вручення «Оскара» за кращий адаптований сценарій «Батькові», де звичайний глядач навряд чи розбереться в тому, що відбувається на екрані в реальності, а що - в уяві головного героя, з драматургією у американських кіноакадеміків не все в порядку.

Олег Васильєв, Lenta.UA

Фото: Twitter