У Варшаві виявлені руїни древнього поселення предків слов'ян

Лужицька культура була поширена в 13 — 4 ст. до н. е. на великій території від узбережжя Балтійського моря до Дунаю і від річки Шпрее до Волині.

Головним заняттям лужицьких племен було землеробство і скотарство. Гончарного круга вони не знали, але виготовляли різноманітний глиняний посуд: судини і глечики, різні чаші, миски і т.д.

Днями під час обстеження території для будівництва басейну у варшавському районі Бялоленка археологи наткнулися на 1500 стародавніх артефактів, — повідомляє сайт Nauka w Polsce. Найціннішим з них став незвичайний глиняний посуд, що нагадує сучасний друшляк, який, ймовірно, використовувався в давнину для приготування сиру тисячі років тому.

Як підкреслюють представники фонду Ab Terra, який проводить дослідження, сам спосіб виробництва сиру з молока не змінився до цього дня. Спочатку готували кисле молоко, а потім пропускали його через шматок тканини, поміщений в той же «друшляк». Все це відбувалося у виробничій частині поселення, де була знайдена кераміка, а потім сир передавали в житлову частину.

Крім древньої кераміки, були також виявлені складські приміщення, що підтверджує здогад вчених.

Ареал лужицької культури деякі дослідники вважають прабатьківщиною слов'ян, наголошуючи на схожості лексики. Тут виникла і племінна самоназва слов'ян — у своїй прадавній формі «словени», тобто «люди слова», «ті, що виразно говорять», на відміну від сусідів — «німців» («німих»).

На ілюстрації: територія розкопок. Фото: Nauka w Polsce