Байден відповів Путіну на ультиматум про червоні лінії - ЗМІ

Президент США Джо Байден у відповідь на ультиматум російського колеги Володимира Путіна сказав, що не приймає нічиїх "червоних ліній" – після того, як у Кремлі заявили, що розширення військової інфраструктури НАТО на території України є неприйнятним для Росії. Відповідь Байдена цитує західне інформаційне агентство Reuters.

"Ми знаємо про дії Росії вже давно, і я чекаю, що ми проведемо довгу дискусію з Путіним. Я не приймаю нічиїх "червоних ліній"", - цитує агентство слова Байдена.

Читайте також: Росія перевела агресію проти України в юридичну площину і подала позов до ЄСПЛ

Раніше президент Росії Володимир Путін заявив, що хоче юридичних гарантій від США та інших членів НАТО щодо нерозширення Альянсу на схід. При цьому Путін конкретно не називав країни, яких стосуються його слова, проте легко можна здогадатися, що йдеться саме про Україну та Грузію.

Путін заявив, що РФ "буде змушена створити щось подібне у відповідь на загрозу", якщо НАТО продовжить територіальну експансію своєї інфраструктури.

Читайте також: Війну між Росією та Україною зупинить Китай: прогноз німецького політолога

Раніше президент України Володимир Зеленський під час прес-марафону 26 листопада заявив, що Україна очікує від Путіна "пакту про ненапад".

У червні за кілька днів до зустрічі з Байденом у Женеві Путін назвав вступ України до НАТО "червоною лінією" для Москви.

На початку листопада 2021 року російське видання «Комерсант» писало, що друга особиста зустріч Путіна і Байдена може відбутися в 2022 році, а до кінця цього року президенти можуть провести переговори в онлайн-форматі.

3 грудня у Білому домі підтвердили, що проведуть телефонні переговори між президентами США та РФ.

Довідка. Lenta.UA

• 2 грудня 1989 року у час переговорів лідерів СРСР і США Михайла Горбачова і Джорджа Буша на Мальті була досягнута домовленість, пізніше озвучена на переговорах 7-10 лютого 1990 році з держсекретарем США Джеймсом Бейкером про те, що нібито НАТО не буде займатися «просуванням на схід».
• 19 березня 1999 року членом НАТО стала Польща, тижнем раніше того ж року - Угорщина, 29 березня 2004 року - Румунія.
• Росія, як правонаступник СРСР, реагує на розширення НАТО на схід агресивно, вважаючи військовий блок загрозою власній національній безпеці.

Читайте також: Стало відомо, чим закінчилися перші дипломатичні переговори між США і Китаєм

• У 90-ті роки НАТО вперше самостійно провів військову кампанію - проти Югославії. У 2001 році блок вперше (і в єдиний на сьогоднішній день раз) задіяв п'ятий параграф статуту - теракти 11 вересня дали підстави для введення військ в Афганістан і Ірак.
• Але незабаром увагу альянсу опинилась знову прикутою до Європи. Заяву російського лідера Володимира Путіна під час Мюнхенської конференції з безпеки в 2007 році про те, що розпад СРСР став головною геополітичною катастрофою XX століття, було сприйнято як загрозу, тому процес розширення НАТО на схід інтенсифікувався.
• В Україні, де з 2014 року на сході після анексії Росією Криму ведуться бойові дії, вважають вступ до НАТО єдиним сильним ходом, здатним зупинити агресію Путіна.

Читайте також: Мирний процес на Донбасі став заручником світових геополітичних процесів

Фото: УП