Бюджет поданий: які інгредієнти заклав Кабмін в фінансово-економічний пиріг країни

У Верховній Раді документ, поданий напередодні КМУ зареєстрували і вже в майбутню п'ятницю нардепи приступлять до його розгляду. Втім, як влучно зазначив представник «Слуги народу» Данило Гетьманцев, на цьому тижні «нічого надзвичайного в плані фінансового кошторису не відбудеться». Це закономірно, оскільки на п'ятничному засіданні нардепи лише «пополоскав» в публічних виступах плановані Кабміном доходи/витрати країни на рік прийдешній, а потім, відправившись в комітетську тінь, будуть ретельно вивчати документ, проштовхуючи свої суто кон'юнктурні правки.

Бюджетний таймінг, як розповів нам, близький до Банкової представник монобольшінства, Зе-команда встановила наступний: до 1 жовтня парламентарії вносять до бюджету свої «забаганки», до 20 жовтня законопроект про держбюджет має бути проголосований в першому читанні, у другому - до 20 листопада, а в цілому - до 1 грудня. Зрозуміло, що, пройшовши всі ці етапи, поданий вчора урядом законопроект про бюджет зазнає серйозних змін.

Тим часом, навіть презентований вчора главою Мінфіну Сергієм Марченко проект бюджету, дозволяє спрогнозувати приблизну фінансову погоду країни на 2021 рік. До речі, дуже і дуже дивним видається той факт, що вже на старті бюджетного процесу деякі представники пропрезидентської фракції «розгойдують» тему можливої відставки міністра фінансів, який є фактичним гарантом підготовки, а головне - практичної реалізації бюджету. У минулому році, розуміючи це неписане правило, влада залишила в кріслі міністра фінансів «чужу» Оксану Маркарову, яка верстала, змінювала і супроводжувала в управлінському сенсі реалізацію бюджету. Зараз же окремі «слуги» підкидають дров у багаття теми ймовірної відставки економічного блоку уряду. Питання про те, позитивно або ж немає це сприймається, перш за все, зовнішніми партнерами з МВФ, ЄБРР, ЄС, без яких бюджет може «потонути» - риторичне.

Без риторики, сухими цифрами і фактами апелював, презентуючи вчора проект держбюджету міністр фінансів. Сергій Марченко називає бюджет-2021 реалістичним і збалансованим. На реалістичності зупинимося дещо пізніше, а зараз наведемо лише один, але дуже показовий приклад очевидного і явного дисбалансу. Отже, в майбутньому році урядовці пропонують на 6,9% скоротити обсяг коштів на субсидії - 36,6 замість 39,3 млрд. грн. в 2020 році. Чи означає це тільки одне - і далі будуть жорстко «рубати» і верифікувати одержувачів субсидій. При цьому, забезпечення діяльності президента і зміст його Офісу буде коштувати більше мільярда гривень, а саме 1269,1 мільйонів. Таким чином, глава держави і ОП за проектом бюджету на 2021 рік обійдуться українським платникам податків на 39% (або на 350 млн) дорожче, ніж в минулому році. «Збалансованість» і розстановка пріоритетів, як то кажуть, на лице.

Тепер про ключові показники, які в Кабміні заклали в проект держбюджету. Незважаючи на коронавірусні та інші виклики, в уряді очікують зростання економіки-+ 4,6%. При цьому, рівень очікуваної інфляції становить 7,3% річних. У Мінфіні прогнозують, що середній курс валюти в 2021 році буде 29,1 грн за долар США. До бюджету заклали вакцинацію українців від COVID-19 - 2,6 мільярда гривень. Що стосується соціального захисту, то тут КМУ планує надбавку до пенсій для тих, хто старше 75 років (на це виділять 2,4 млрд). Крім того, продовжить рости мінімалка. З початку 2021 року його збільшиться до 6 тисяч, а з липня - до 6,5 тисяч. Власне, багато в чому за рахунок цього очікується збільшення бюджетних надходжень як податки на доходи фізосіб. Середня зарплата по країні має зрости на 12,1% - до 13 632 гривень.

Проект бюджету-2021 помітно відрізняється від аналогічного документа на 2020 рік. Очікувані доходи зменшилися через кризові явища, але, незважаючи на це, витрати зросли за кількома статтями, а бюджетний дефіцит майже не зменшився в порівнянні з бюджетом на 2020 рік, коли він був найбільшим за останні кілька років. У наступному році очікуваний збір до держскарбниці складе 1,071 трильйонів гривень, тоді як витрати обчислюються сумою 1,350 трлн. Тобто, граничний дефіцит бюджету складе 270 мільярдів гривень або 6% від ВВП. Це нижче, ніж в поточному році (очікується дефіцит в 7,5% ВВП), але все одно досить-таки високий показник.

Фінансовий експерт і засновник інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак стверджує, що дефіцит бюджету є надто великим і що в наступному році він буде просто розкрадено. «Гігантський дефіцит бюджету - двісті сімдесят мільярдів гривень! Це 6% від валового внутрішнього продукту України. Прийнятним в нормальних умовах вважається дефіцит до 3% ВВП. Переживаю, що в умовах високої корупції і при відсутності реформ правоохоронної і судової систем ці кошти можуть бути просто розкрадені, - зазначає Тарас Козак. - на вимогу президента Володимира Зеленського уряд Дениса Шмигаль заклало в проект бюджету 2021 зростання мінімальної зарплати до 6500 гривень. Ванга, що після проведення місцевих виборів і отримання «пістонів» від Міжнародного валютного фонду наші чиновники здадуть назад. І в ухваленому бюджеті на 2021 не буде такою мінімальної зарплати. Винним зроблять уряд Шмигаля».

А поки експерти висловлюють побоювання щодо умовної чистоти реального освоєння державних коштів і прогнозують, що всіх «собак» можуть в результаті повісити на Кабмін, сам керівник уряду випромінює оптимізм. Прем'єр-міністр вважає дефіцит, закладений в проекті бюджету-2021, цілком прийнятним. «Наш рівень бюджетного дефіциту дійсно наближається до 300 мільярдів гривень, але ця цифра - помірна для України і абсолютно посильна для бюджету. На сьогоднішній день немає касового розриву. І ми чітко розуміємо джерела покриття такого дефіциту, - стверджує Денис Шмигаль. - Ця сума погоджена з нашими міжнародними партнерами і кредиторами. Вона відносно невелика, якщо порівнювати з окремими європейськими країнами, де дефіцит бюджету сягає навіть 10-14%».

Серед джерел покриття бюджету глава уряду називає податкові надходження, дивіденди державних підприємств, позики на внутрішньому і зовнішньому фінансових ринках. Утім, незважаючи на те, що прем'єр Шмигаль, що в принципі цілком логічно, намагається не сіяти фінансово-економічну паніку, експерти досить скептичні в оцінках реалістичності виконання бюджетних показників, зокрема, в плані підвищення мінімалки. «Підвищення мінімальної заробітної плати - це потужний інфляційний фактор. Нацбанку доведеться піднімати облікову ставку. Про іпотечні кредити, менше 10% річних в гривні, доведеться забути. Моя оцінка проекту бюджету: хочеться жити на широку ногу, по-багатому, а в кишенях діри. Без допомоги МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів бюджет наступного року Україна не виконає», - прогнозує Тарас Козак. І припускає, що від цього кроку в уряді відмовляться під тиском МВФ якраз після місцевих виборів 25 жовтня.

У цілому ж, доводиться констатувати, що філософія нового проекту про держбюджет по більшості позицій повторює аналогічні документи останніх років. Мабуть, єдиною істотною відмінністю є виділення 150 мільярдів гривень на своїх підшефних персонально президентом Зеленським «Велике будівництво». Проект, який вже і в нинішньому році отримав, м'яко кажучи, чимало бюджетних коштів, виділених переважно з так званого фонду по боротьбі з коронавірусів, який допомагав наповнити МВФ, і який тепер серйозно розмірковує над тим, чи буде він давати гроші такому непослідовного партнера.

Наталія Ромашова